buttons buttons

Децентралізація. Доступно про об’єднання громад

Що таке громада?

Місце, де ми живемо, – село, селище, місто – називається територіальною громадою. А ми, громадяни, самі хазяйнуємо на цій території, тобто маємо право на місцеве самоврядування, обираючи голову сільської, селищної чи міської ради та депутатів місцевої ради. Ті, кого ми обираємо, несуть перед нами відповідальність. Але і ми відповідальні за власний вибір та подальший контроль за владою.

Що таке спроможна громада?

Повноваження, фінансові ресурси і контроль – три стовпи, на яких базується ефективна модель місцевого самоврядування. Громади будуть спроможні взяти на себе широкі повноваження у вирішенні місцевих проблем, отримавши відповідні економічні інструменти (перш за все, за допомогою передачі до місцевих бюджетів доходів від податків і зборів),що дозволять заробити для своєї громади необхідні ресурси.

Спроможна громада – та, яка за рахунок власних ресурсів зможе вирішувати питання місцевого значення в інтересах жителів громад.

Тільки така громада з достатньою економічною активністю на власній території, з ініціативними, працьовитими людьми забезпечить гідний рівень життя населення, визначить пріоритети розвитку і фінансуватиме освіту, охорону правопорядку, медицину, дороги та інші напрямки, які люди вважатимуть важливими.

Як громаді стати спроможною?

Об’єднатися!! Завдяки вже прийнятим законам громади можуть добровільно об’єднуватися та співпрацювати, а на місця передається великий обсяг повноважень та ресурсів.

Що отримуватиме громада від держави?

Податки:

  • 100% єдиного податку;
  • 100% податку на майно (нерухомість, транспорт);
  • 100% податку на прибуток підприємств комунальної форми власності;
  • 60% податку на доходи фізичних осіб;
  • 25% екологічного податку;
  • 5% акцизного податку з реалізації підакцизних товарів.

Збори:

  • державне мито;
  • плата за надання адміністративних послуг, адміністративні штрафи та штрафні санкції;
  • збір за місця паркування транспортних засобів;
  • туристичний збір;
  • плата за ліцензії та сертифікати на певні види господарської діяльності;
  • надходження від орендної плати за користування майном, що перебуває в комунальній власності;
  • рентні плати за користування надрами, за спеціальне використання води та водних об’єктів, лісових ресурсів;
  • орендна плата за водні об’єкти (їх частини);
  • плата за розміщення тимчасово вільних коштів місцевих бюджетів (банківські депозити);
  • концесійні платежі щодо об’єктів комунальної власності;
  • 80% коштів за здані золото платину, метали платинової групи у вигляді брухту і відходів дорогоцінне каміння і 50% коштів за здане у вигляді брухту і відходів срібло;
  • 75% коштів від відшкодування втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва;
  • 50% грошових стягнень за шкоду заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності;
  • 10% вартості питної води  від суб’єктів підприємницької діяльності, які здійснюють реалізацію питної води через системи централізованого водопостачання з відхиленням від відповідних  стандартів;
  • плата за надання місцевих гарантій;
  • 1,5% коштів від використання (реалізації) частини виробленої продукції, що залишається у власності держави відповідно до угод про розділ продукції, та/або коштів у вигляді грошового еквівалента такої державної частини продукції, на території громад, де знаходиться відповідна ділянка надр (газ, нафта);
  • 55% коштів від продажу земельних ділянок несільськогосподарського призначення або прав на них.

Інші доходи:

  • різноманітні трансферти (базова дотація, медична та освітня субвенції, інші субвенції, капітальні трансферти);
  • власні надходження бюджетних установ;
  • цільові та добровільні внески підприємств, установ, організацій і громадян до місцевих фондів охорони навколишнього природного середовища;
  • надходження в рамках програм допомоги і грантів міжнародних фінансових організацій та Європейського союзу;
  • кошти пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту;
  • кошти від відчуження комунального майна та від продажу земельних ділянок несільськогосподарського призначення або прав на них;
  • дивіденди (дохід), нараховані на акції (частки, паї) господарських товариств, у статутних капіталах яких є комунальна власність;
  • повернення кредитів, наданих з місцевих бюджетів індивідуальним сільським забудовникам, молодим сім’ям та одиноким молодим громадянам на будівництво (реконструкцію) та придбання житла, а також пеня і відсотки за користування ними;
  • кошти від реалізації безхазяйного майна, знахідок спадкового майна;
  • частина чистого прибутку (доходи) комунальних унітарних підприємств та їх об’єднань, що вилучається до бюджету;
  • місцеві запозичення;
  • кошти отримані в процесі здійснення державних закупівель;
  • інші доходи.

Ці надходження стануть потужним ресурсом для місцевого розвитку. Об’єднані громади отримають такі ж дохідні ресурси та повноваження як у міст обласного значення!

Перший крок вже зроблено. Міста, селища і села вже відчувають успішний вплив бюджетної децентралізації. У 2015 році приріст надходжень до загального фонду місцевих бюджетів, порівняно з аналогічним торішнім періодом, становив 36,8%, перевищивши показники минулого року на 10 мільярдів гривень.

Де буде центр спроможної громади?

Відстань від центру громади до її найдальшого населеного пункту має бути такою, щоб в екстрених випадках її не довше, ніж за 30 хвилин, могли подолати пожежна команда, швидка допомога, поліцейський патруль.

Центрами громад стають чинні міста обласного значення; чинні або колишні районні центри; великі села, селища, міста районного значення, які мають відповідну  інфраструктуру.

Якщо від міста обласного значення провести умовну лінію в межах 25-ти кілометрів, то отримаємо об’єднану громаду, в яку входять прилеглі населені пункти. Так само з районним центром. У випадку, коли населені пункти не підпадають під зону впливу міста обласного значення або районного центру, тоді ми дивимось, хто з цих населених пунктів найбільш сильний.

Після об’єднання всі органи управління мають перейти в центри цих об’єднаних громад, а це додаткова інфраструктура. Тому центрами визначаються в першу чергу ті населені пукти, в яких:

  • хороші економічні показники;
  • хороші демографічні показники;
  • хороша інфраструктура (є можливість розмістити 5-7 державних органів та органи місцевого самоврядування).

Таких міст в Україні насправді небагато. Тому прийнято рішення закласти в бюджет на наступний рік 3,5-4 мільярди гривень на розвиток об’єднаних громад:  будівництво інфраструктури, доріг, шкіл, закупівля шкільних автобусів тощо.

Передбачається, що після реформи в Україні буде 1500-2000 територіальних громад.

Яка буде влада в селі та об’єднаній громаді?

Інтереси жителів села у виконавчому органі місцевої ради об’єднаної територіальної громади представлятиме cтароста. Він також братиме участь у підготовці бюджету громади в частині, що стосується фінансування програм на території свого села чи селища.

Повноваження старости:

  • державна реєстрація народження дитини, шлюбу, смерті
  • дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, затвердження проекту землеустрою
  • затвердження технічної документації щодо складання документів щодо складання документів, що посвідчують право власності на земельні ділянки
  • дозвіл на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельних ділянок в натурі
  • затвердження проекту та зміна цільового призначення земельної ділянки
  • затвердження проекту землеустрою та передача ділянок в користування
  • довідка про вирощування с\г продукції
  • довідка про будинковолодіння
  • довідка про догляд за дитиною до 3-х років
  • акт обстеження матеріально-побутових умов
  • видача довідки про наявність ВРХ
  • присвоєння та підтвердження поштових адрес об’єктам містобудування
  • отримання ордеру на видалення дерев, кущів, газонів і квітників
  • видача дозволу на розміщення зовнішньої реклами.

Повідомити про помилку

Текст, який буде відправлений редактору: