buttons buttons

Регламент Сосницької селищної ради

Додатково

Додатково

 

ЗАТВЕРДЖЕНО
рішенням 2 сесії VII скликання
Сосницької селищної ради
від 23 листопада 2015 року
зі змінами відповідно до
рішення 4-VII
4 сесії VII скликання
Сосницької селищної ради
від 26 січня 2016 року

 

РЕГЛАМЕНТ
Сосницької  селищної  ради VII скликання

РОЗДІЛ 1. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

 Стаття 1. Правові засади діяльності Сосницької селищної ради

  • Сосницька селищна рада (далі Рада) є органом місцевого самоврядування, що представляє спільні інтереси територіальних громад селища міського типу Сосниця, села Мале Устя, села Ганнівка та здійснює від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні» та іншими законами України.
  • Порядок діяльності Ради, її органів, депутатів, посадових осіб визначається Конституцією України, за­конами України «Про місцеве самоврядування в Україні», «Про статус депутатів місцевих рад», «Про службу в органах місцевого самоврядування», «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності», «Про запобігання корупції», «Про інформацію», «Про доступ до публічної інформації», «Про захист персональних даних», іншими законодавчими актами та цим Регламентом.
  • Регламент Сосницької селищної ради (далі — Регламент) визначає порядок проведення першої сесії Ради,порядок обрання Сосницького селищного голови (далі – Селищного голови), секретаря Сосницької селищної ради (далі – секретаря Ради), заступника Сосницького селищного голови (далі – заступника Селищного голови), скликання чергової та позачер­гової сесій Ради, призначення пленарних засідань Ради, підготовки і розгляду питань на пленарних засіданнях,прийняття рішень Ради про затвердження порядку денного сесії та з процедурних питань, а також порядок ро­боти сесії Ради.
  • Регламент затверджується не пізніше як на другій сесії Ради, рішенням Ради, прийнятим більшістю голо­сів депутатів від загального складу Ради. У такому ж порядку приймається рішення про внесення змін і допов­нень до Регламенту.
  • До прийняття Регламенту Ради чергового скликання застосовується Регламент, що діяв у попередньому скликанні.
  • У випадках прийняття законодавчих актів, внаслідок чого виникне неузгодженість окремих положень Регламенту з чинним законодавством, на черговій сесії повинні бути внесені відповідні зміни і доповнення до Регламенту.
  • У разі наявності розбіжностей норм Регламенту з нормами чинного законодавства України, діють норми чинного законодавства України.

Стаття 2. Основні принципи діяльності Ради

2.1. Рада здійснює свою діяльність на принципах:

  • народовладдя;
  • законності;
  • гласності;
  • колегіальності;
  • поєднання місцевих і державних інтересів;
  • виборності;
  • правової, організаційної і матеріально-фінансової самостійності в межах повноважень, визначених зако­нодавством;
  • державної підтримки та гарантії діяльності місцевого самоврядування;
  • судового захисту прав місцевого самоврядування;

10) підзвітності та відповідальності органів ради та її посадових осіб перед виборцями.

Стаття 3. Відкритість та гласність роботи Ради

  • Сесії Ради проводяться гласно із забезпеченням права кожного бути присутнім на них, крім випадків, передбачених законодавством. Порядок доступу до засідань визначається Радою відповідно до закону та цього Регламенту.
  • Відкритість та гласність роботи Ради, постійних комісій може реалізовуватися шляхом публі­кації звіту пленарних засідань Ради, публікації її рішень в місцевій пресі,на офіційному сайті Ради (за його наявності) тау інший визначений Радою спосіб.

Стаття 4. Планування роботи Ради

  • Діяльність Ради здійснюється відповідно до річного плану роботи Ради, затвердженого на пленарному засіданні.
  • План роботи на рік включає в себе напрямки діяльності Ради та її органів протягом року, визначає ос­новні питання для розгляду на пленарних засіданнях, заходи з підготовки та реалізації рішень Ради, визначає відповідальних за їх виконання.
  • Проект плану роботи Ради розробляється під керівництвом Селищного голови на підставі пропозицій постійних комісій, заступника Селищного голови, депутатських фракцій та груп, депутатів.

Стаття 5. Порядок розгляду запитів на інформацію

  • Запит на інформацію — це прохання особи до Ради та її органів надати публічну інформацію, що зна­ходиться у їх володінні. Запит на інформацію може бути індивідуальним або колективним, подаватись в усній, письмовій чи в іншій формі (поштою, факсом, телефоном, електронною поштою).
  • Відповідь на запит на інформацію має бути надана не пізніше 5 робочих днів із дня отримання запиту.
  • У разі, якщо запит на інформацію стосується інформації, необхідної для захисту життя чи свободи особи, щодо стану довкілля, якості харчових продуктів і предметів побуту, аварій, катастроф, небезпечних природних явищ та інших надзвичайних подій, що сталися або можуть статись і загрожують безпеці громадян, відповідь має бути надана не пізніше 48 годин з дня отримання запиту. Клопотання про термінове опрацювання запиту має бути обґрунтованим.
  • У разі, якщо запит стосується надання великого обсягу інформації або потребує пошуку інформації се­ред значної кількості даних, строк розгляду такого запиту може бути продовжений до 20 робочих днів з обґрун­туванням такого продовження. В такому разі особа, що подала запит, має бути повідомлена у письмовій формі про продовження розгляду запиту не пізніше 5 робочих днів з дня отримання запиту.
  • У Раді може бути передбачена можливість відшкодування фактичних витрат на копіювання та друк для випадків, коли задоволення запиту на інформацію передбачає виготовлення копій документів обсягом більш як 10 сторінок. Розмір фактичних витрат на копіювання та друк визначається в межах граничних норм, встановле­них Кабінетом Міністрів України.

Стаття 6. Присутність на пленарних засіданнях Ради

  • На пленарних засіданнях Ради (за запрошенням Селищного голови або заступника Селищного голови Ради або без такого) можуть бути присутні депутати інших рад, представники державних органів та органів місцевого самовря­дування, об’єднань громадян, трудових колективів,інші громадяни. Для них у залі засідань відводяться спеціальні місця.
  • Головуючий на пленарному засіданні Ради повідомляє депутатів Ради про осіб, які присутні на пленар­ному засіданні Ради за запрошеннями. Цим особам за рішенням Ради може бути надане право виступити на пленарному засіданні Ради.
  • Порядок розміщення депутатів Ради та інших присутніх у залі засідань осіб визначається Радою. Місця для депутатів Ради відводяться в залі засідань окремо від місць для інших осіб, присутніх на пленарному засі­данні ради, і не можуть бути зайняті іншими особами.
  • За загальним правилом пленарні засідання Ради проводяться у приміщенні Ради за адресою: смт Сосниця, вул. Лесі Українки, буд. №3. Якщо на пленарному засіданні бажає бути присутньою кількість осіб, яких неможливо розмі­стити у залі засідань без шкоди для проведення засідання, особи, які бажають бути присутніми у залі засідань,визначають своїх представників, яких уповноважені особи ради розміщують у залі засідань з урахуванням вимог п. 6.1.-6.3. цієї статті.

У разі необхідності може бути прийняте рішення про проведення пленарного засідання ради у іншому місці. Рішення про проведення пленарного засідання Ради у іншому місці приймається розпорядженням голови Ради.

Стаття 7. Закриті пленарні засідання Ради

  • У разі необхідності, за рішенням Ради, яке приймається більшістю голосів депутатів Ради від загального складу Ради, проводяться закриті пленарні засідання для розгляду конкретно визначених питань.
  • На закритому пленарному засіданні Ради мають право бути присутніми особи, присутність яких необхідна для розгляду відповідного питання.
  • Учасникам закритого пленарного засідання забороняється використовувати засоби фото-, відеофіксації, засоби зв’язку, звукозапису та обробки інформації.
  • Підготовка протоколу закритого пленарного засідання Ради здійснюється виконавчим апаратом Ради в режимі, що унеможливлює розголошення обговорюваних на засіданні питань.
  • Порядок та обсяг інформації, що підлягає опублікуванню за підсумками закритого засідання, визнача­ються у кожному конкретному випадку рішенням Ради.

Стаття 8. Контрольна діяльність Ради та її постійних комісій

  • Рада відповідно до встановлених законодавством повноважень, безпосередньо або через свої органи здійснює контроль у частині делегованих Радою виконавчому комітету Ради повноважень та в інших ви­падках, передбачених законодавством.
  • Постійні комісії Ради здійснюють свої контрольні функції щодо виконання рішень Ради.
  • Постійні комісії Ради у питаннях, які належать до їх відання, та в порядку, визначеному законом, мають право отримувати від керівників органів підприємств, установ, організацій та їх філій і відділень необхідні мате­ріали.
  • Рекомендації постійних комісій Ради підлягають обов’язковому розгляду органами, підприємствами, установами, організаціями, посадовими особами, яким вони адресовані.
  • Про результати розгляду рекомендацій постійних комісій Ради органами, підприємствами, установами, організаціями, посадовими особами, яким вони адресовані, та вжиті заходи вони мають повідомити постійні комісії у встановлений для цього строк.

Стаття 9. Контроль за виконанням рішень Ради

  • Рада безпосередньо або через створені нею постійні комісії чи тимчасові контрольні комісії здійснює контроль за виконанням своїх рішень відповідно до Конституції України, законодавства про місцеве самовряду­вання, цього Регламенту.
  • Контроль за виконанням рішень Ради організовує Селищний голова.

РОЗДІЛ 2. ОРГАНІЗАЦІЯ РОБОТИ РАДИ

Глава 1. ПІДГОТОВКА ПЛЕНАРНИХ ЗАСІДАНЬ

Стаття 10. Порядок скликання першої сесії Ради

  • Перша сесія новообраної селищної ради скликається відповідною територіаль­ною виборчою комісією не пізніш як через два тижні після реєстрації новообраних депутатів ради в кількос­ті, яка забезпечує повноважність складу ради. Перше пленарне засідання першої сесії відкриває голова селищної територіальної виборчої комісії, який інформує раду про підсумки виборів депутатів, а також про підсумки виборів Селищного голови. З моменту визнання повноважень депутатів ради нового скликан­ня та новообраного Селищного голови головує на пленарних засіданнях ради першої сесії новообраний Селищний голова.
  • У разі якщо на час проведення першої сесії Селищний голова не обраний, про що на сесії ради інфор­мує голова селищної територіальної виборчої комісії, рада обирає тимчасову президію з числа депутатів ради в кількості трьох — п’яти осіб. Члени тимчасової президії почергово головують на пленарних засіданнях ради до обрання секретаря Ради. З часу обрання секретаря Ради він головує на пленарних засіданнях ради.

Стаття 11. Порядок денний першої сесії Ради

  • До порядку денного першої сесії Ради мають бути включені такі питання:
  • інформація голови територіальної виборчої комісії про підсумки виборів депутатів Ради та Селищного голови і визнання їх повноважень;
  • про обрання секретаря Ради;
  • про обрання заступника Селищного голови.
  • Перша сесія у разі необхідності може складатися з двох пленарних засідань Ради.

 Стаття 12. Форми роботи Ради

  • Рада проводить свою роботу сесійно. Сесія Ради складається з пленарних засідань Ради, а також засі­дань постійних комісій Ради. Постійна комісія або робоча група Ради може проводити своє засідання у перервах пленарного засідання Ради у тих випадках, коли питання визнано невідкладним, чи за дорученням Ради, якщо пленарне засідання Ради пов’язане з прийняттям рішень, проведенням виборів, призначенням або затверджен­ням на посади посадових осіб.
  • На сесії Ради робота ведеться українською мовою. Депутати також мають право виступати російською мовою.

 Стаття 13. Розпорядок роботи пленарних засідань Ради

  • Пленарні засідання Ради, як правило, проводяться у робочі дні. Починаються о 14 годині і закінчуються не пізніше 20 години, з перервами на 15 хвилин через кожні 2 години роботи.
  • Пленарні засідання Ради може бути подовжено головуючим на пленарному засіданні Ради понад визна­чений у пункті 13.1 цієї статті робочий час, але не більше ніж на 30 хвилин.

У необхідних випадках за рішенням Ради під час проведення пленарного засідання можуть бути проведені окремі або спільні засідання постійних комісій, а також оголошені додаткові перерви в роботі сесії з визначенням у кожному випадку їх тривалості.

Одноразові зміни часу роботи можуть здійснюватися за рішенням Ради. Таке рішення приймається у поряд­ку, передбаченому для вирішення процедурних питань.

  • За вмотивованим зверненням двох або більше уповноважених представників зареєстрованих депутат­ських фракцій (груп) головуючий на пленарному засіданні Ради зобов’язаний оголосити позачергову перерву у пленарному засіданні Ради. Правом на оголошення позачергової перерви з одного питання депутатська фрак­ція чи група може скористатися лише один раз протягом пленарного засідання.
  • Кожне пленарне засідання Ради починається і закінчується Гімном України. У залі засідань Ради розмі­щується Державний Прапор України.

Стаття 14. Порядок скликання сесії Ради

  • Сосницька селищна рада проводить свою роботу сесійно. Сесія складається з пленарних засідань Ради, а також засідань постійних комісій Ради.
  • Сесії Ради, окрім першої, скликаються Селищним головою у формі розпорядження.
  • Сесія Ради скликається в міру необхідності, але не менше одного разу на квартал, а з питань відведен­ня земельних ділянок та надання документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності — не рідше ніж один раз на місяць.
  • У разі немотивованої відмови Селищного голови або неможливості його скликати сесію Ради вона скли­кається секретарем Ради.
  • У цих випадках сесія Ради скликається:
  • якщо сесія не скликається Селищним головою у строки, передбачені Законом України «Про місцеве самовря­дування в Україні»;
  • якщо Селищний голова без поважних причин не скликав сесію у двотижневий строк після настання умов, передбачених ч. 7 ст. 46 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні».
  • Сесія Ради повинна бути також скликана за пропозицією не менш як однієї третини депутатів від за­гального складу Ради, виконавчого комітету Ради.
  • У разі якщо Селищний голова або секретар Ради у двотижневий строк не скликають сесію на вимогу суб’єктів, зазначених у п. 14.6 Регламенту, або у разі якщо такі посади є вакантними, сесія може бути скликана депутатами Ради, які становлять не менш як одну третину складу Ради, або постійною комісією Ради.
  • Рішення про скликання сесії Ради доводиться до відома депутатів і населення не пізніш як за 10 днів до сесії, а у виняткових випадках — не пізніш як за день до сесії із зазначенням часу скликання, місця проведення та питань, які передбачається внести на розгляд Ради.
  • Сесію Ради відкриває і веде Селищний голова, а у випадках, передбачених п. 14.4 Регламенту, — секретар Ради, а у випадку, передбаченому п. 14.7 Регламенту, — за дорученням групи депутатів, з ініціативи якої скли­кана сесія, один з депутатів, що входить до її складу, а веде за рішенням Ради один з депутатів Ради.
  • Сесія ради є повноважною, якщо в її пленарному засіданні бере участь більше половини депутатів від загального складу Ради.
  • Пропозиції щодо питань на розгляд Ради можуть вноситися Селищним головою, секретарем Ради, депутатським фракціями(групами) ради, постійними комісіями,депутатами, виконавчим комітетом Ради,голови районної державної адміністрації, голови районної та голови обласної рад,загальними зборами громадян територіальної громади Ради, а також пропозиції, подані за результатами громадських слухань, подані територіальною громадою Ради в порядку місцевої ініціативи. Пропозиції щодо прийняття рішень, які відповідно до закону є регулятор­ними актами, вносяться з урахуванням вимог Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності».

Пропозиції, як правило, вносяться не пізніше як за 15 днів до відкриття сесії.

Пропозиції щодо питань на розгляд Ради, внесені після прийняття рішення про скликання сесії Ради, або під час чергової сесії Ради, можуть бути включені до порядку денного лише за рішенням сесії Ради.

  • Протоколи сесій Ради, прийняті нею рішення підписуються особисто Селищним головою, у разі його відсут­ності — секретарем Ради, а у випадку, передбаченому п. 14.7 Регламенту, — депутатом ради, який за доручен­ням депутатів головував на її засіданні.
  • Інформація про скликання сесії Ради оприлюднюється у строки, передбачені п. 14.8 Регламенту, :
  • на інформаційному стенді в приміщенні Ради ;
  • на офіцій­ному веб-сайті Ради ;
  • через місцеві засоби масової інформації — при потребі.

 Стаття 15. Формування порядку денного сесії Ради

  • Проект порядку денного сесії Ради формує Селищний голова не пізніше як за 14 днів до сесії на основі:

1) затвердженого радою річного плану роботи селищної ради;

2) пропозицій Селищного голови, секретаря Ради,депутатських фракцій (груп) Ради,депутатів Ради, постійних комісій Ради,виконавчого комітету Ради,голови районної державної адміністрації, голови районної та голови обласної рад, загальними зборами громадян територіальної громади Ради, а також пропозицій,поданих за результатами громадських слухань, поданих територіальною громадою Ради в порядку місцевої ініціативи.

Не рідше одного разу на квартал до порядку денного вносяться питання:

  • про виконання селищного бюджету по доходах і видатках;
  • про хід виконання попередніх рішень Ради.
  • У випадку виникнення надзвичайних ситуацій та інших невідкладних випадків, передбачених законом, проекти рішень Ради оприлюднюються негайно після їх підготовки.
  • Проекти рішень Ради, які підлягають обговоренню, оприлюднюються на офіційному веб-сайті Ради, та при потребі — на інформаційному стенді в приміщенні Ради.
  • Проекти актів органів місцевого самоврядування оприлюднюються в порядку, передбаченому Законом України «Про доступ до публічної інформації», крім випадків виникнення надзвичайних ситуацій та інших невід­кладних випадків, передбачених законом, коли такі проекти актів оприлюднюються негайно після їх підготовки.
  • Пропозиція щодо кожного питання, яке пропонується включити до проекту порядку денного сесії Ради або до затвердженого порядку денного сесії Ради, подається у формі проекту рішення із супровідним листом та (або) пояснювальною запискою. Документи, що подаються до Ради пізніш як за 5 днів до відкриття сесії, на розгляд сесії та постій­них комісій Ради не виносяться, крім виняткових випадків, передбачених п. 15.12 цієї статті.
  • Проекти рішень Ради разом з іншими матеріалами Селищний голова або секретар Ради(у випадку, коли сесія Ради скликається депута­тами у порядку, визначеному п. 14.4 ст. 14 Регламенту, — уповноважена особа з числа депутатів, які ініціювали скликання сесії Ради) передає відповідній профільній, суміж­ній та іншим постійним комісіям для подальшої роботи.
  • Профільними комісіями є комісії, до повноважень яких Положенням про постійні комісії Сосницької селищної ради віднесено підготовку та розгляд питань у межах компетенції Ради.

Суміжними комісіями є комісії, повноваження яких, згідно з Положенням про постійні комісії Сосницької селищної ради, безпосередньо пов’язані з питаннями, що готуються профільною комісією на розгляд Ради.

Профільна та суміжні комісії, в яких підлягають розгляду пропозиції до порядку денного, визначаються Селищним голо­вою або Радою на пленарному засіданні відповідно до Положення про постійні Ради.

  • У випадках, передбачених законодавством, до проекту порядку денного сесії Ради включаються та­кож звіти посадових осіб органів, які Рада відповідно утворює, обирає, призначає чи затверджує, а також звіти посадових осіб структурних підрозділів апарату Ради про виконання програм соціально-економічного та культурного розвитку, селищного бюджету, рішень Ради із зазначених питань, а також про здійснення виконавчим комітетом Ради делегованих їй Радою повноважень, інших посадових та службових осіб, зобов’язаних звітувати перед Радою відповідно до законодавства України.
  • Розділ «Різне» включається до порядку денного кожного пленарного засідання незалежно від кількості питань, внесених на розгляд Ради. До розділу «Різне» не можуть вноситись питання дострокового припинен­ня повноважень посадових осіб Ради, які перебувають на виборних посадах, притягнення осіб до дисциплінарної відповідальності, питання, пов’язані з розпорядженням майном або коштами.
  • На засіданнях постійних комісій та пленарних засіданнях Ради з питань порядку денного сесії доповідають розробники проектів рішень Ради, зокрема:
  • проектів, розроблених виконавчим комітетом, апаратом Ради — відповідно уповноважені представники виконавчого комітету Ради, керівники структурних підрозділів апарату Ради або у виняткових випадках — уповноважені інші посадові та службові особи Ради;
  • проектів, розроблених фракціями(групами)депутатів Ради — керівники фракцій(груп)або уповноважені фракціями(групами) особи;
  • проектів, розроблених постійними або тимчасовими комісіями — голова комісії або уповноважена комісією особа.
  • У разі відсутності зазначених осіб на засіданні постійної комісії, комісія має право не розглядати питан­ня, які пропонуються розробниками для внесення до порядку денного сесії Ради.
  • У виняткових випадках, після видання розпорядження Селищного голови про скликання сесії, додатковому включенню до порядку денного підлягають питання:
  • про затвердження або внесення змін до селищного бюджету;
  • кадрові питання;
  • питання, що потребують негайного розгляду.

Зазначені питання можуть бути внесені на розгляд ради на вимогу однієї з постійних комісій, депутатських фракцій (груп), Селищного голови.

  • Проект порядку денного та проекти рішень, інші документи і матеріали з питань, які вносяться на розгляд сесії Ради, доводяться до відома депутатів,як правило, в електронному або друкованому вигляді, не пізніше як за три дні до відкриття сесії, а у виняткових випадках – за 24 години до відкриття сесії.

 Стаття 16. Затвердження порядку денного сесії Ради

  • Пропозиції щодо питань на розгляд Ради, внесені під час сесії Ради, можуть бути включені до порядку денного лише за рішенням сесії Ради.
  • Проект порядку денного сесії Ради обговорюється і затверджується в цілому більшістю голосів депута­тів Ради від загального її складу.
  • Якщо за підсумками голосування питання до порядку денного сесії Ради не включено, воно вважається відхиленим.
  • Рада може прийняти більшістю голосів депутатів від загального складу Ради мотивоване рішення про відкладення розгляду питання із затвердженого порядку денного сесії Ради на наступну сесію Ради. Таке рішен­ня може прийматися не більше двох разів щодо одного і того ж питання порядку денного.
  • Якщо за внесення на розгляд відкладеного питання рішення не прийнято, питання вважається знятим з розгляду як непідготовлене.

 Стаття 17. Порядок підготовки та розгляду регуляторних актів

  • Підготовка проектів регуляторних актів здійснюється на підставі плану діяльності з підготовки цих про­ектів на наступний календарний рік, який затверджується Радою не пізніше 15 грудня поточного року та опри­люднюється відповідно до Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності» (далі по тексту статті — Закон).
  • Розробник (виконавець) регуляторного акта готує аналіз регуляторного впливу відповідно до Методики підготовки аналізу регуляторного впливу, затвердженої Кабінетом Міністрів України.
  • Проект регуляторного акта разом із відповідним аналізом регуляторного впливу оприлюднюється у спосіб, передбачений статтею 13 Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері госпо­дарської діяльності», не пізніше п’яти робочих днів з дня оприлюднення повідомлення про оприлюднення цього проекту регуляторного акта.
  • Розробник (виконавець) проекту регуляторного акта враховує або мотивовано відхиляє зауваження і пропозиції фізичних та юридичних осіб, їх об’єднань, одержані у встановлені ним строки, відповідно до Закону.
  • Стосовно кожного регуляторного акта послідовно здійснюються базове, повторне та періодичне відсте­ження його результативності. До прийняття регуляторного акта розробником (виконавцем)проекту регуляторного акту здійсню­ється базове відстеження. Звіт про відстеження результативності цього регуляторного акта оприлюднюється у десятиденний строк з дня підписання цього звіту.
  • У випадках, визначених Законом, аналіз регуляторного впливу не готується. Постійна комісія Ради , в повноваження якої входить розгляд пи­тань соціально-економічного розвитку, підприємництва та малого бізнесу (відповідальна постійна комісія), забез­печує підготовку експертного висновку щодо регуляторного впливу, що здійснюється відповідно до вимог Закону.
  • Голова постійної комісії Ради, зазначеної в пункті 17.6 цієї статті, доповідає на пленарному засіданні Ради, при представленні проекту регуляторного акта, висновки щодо його відповідності вимогам Закону, підготовлені на підставі аналізу регуляторного впливу та експертного висновку.

 Глава 2. ПРОВЕДЕННЯ ПЛЕНАРНОГО ЗАСІДАННЯ РАДИ

 Стаття 18. Відкриття та ведення пленарного засідання

  • Пленарні засідання Ради відкриває, веде і закриває Селищний голова або особа, визначена законодавством України. Засідання Ради може проводитися, якщо на ньому присутні більше половини депутатів Ради від загаль­ного складу Ради.
  • На час доповіді, співдоповіді або виступу у дебатах головуючого на пленарному засіданні ведення пле­нарного засідання Ради доручається Селищним головою (за відсутності голови Ради чи особи, яка тимчасово виконує його обов’язки — особою, визначеною депутатами у порядку прийняття рішень з процедурних питань) іншій особі, зазначеній у пункті 18.1 цієї статті.
  • Депутат Ради зобов’язаний додержуватися регламенту роботи Ради, інших нормативних актів, що визначають порядок діяльності Ради та її органів, бути присутнім на кожній сесії Ради, засіданні постійної комісії Ради, до якої його обрано, і брати активну участь у їх роботі.
  • Відсутність депутата на пленарних засіданнях допускається лише з поважних причин. В разі неможливості прибути на сесію депутат повинен повідомити про це Селищного голову.
  • На пленарних засіданнях за пропозицією головуючого Рада заслуховує повідомлення депутатів Ради про роботу в Раді, виконання ними рішень і доручень Ради та її органів. З цього питання може проводитися обговорення. За результатами заслуховувань Рада приймає рішення.
  • У разі пропуску депутатом селищної ради протягом року більше половини пленарних засідань Ради або засідань постійної комісії Ради, до якої його обрано, невиконання ним без поважаних причин рішень і доручень Ради та її органів Рада може звернутися до виборців територіальної громади Ради з пропозицією про відкликання такого депутата у встановленому законом порядку.

Стаття 19. Реєстрація депутатів Ради на пленарному засіданні Ради

  • Перед початком кожного пленарного засідання Ради Секретар Ради проводить реєстрацію депутатів ради, присутніх на пленарному засіданні.
  • За загальним правилом виконавчий апарат виготовляє друкований реєстр депутатів Ради. Секретар Ради веде попередню реєстрацію депутатів Ради, у якому кожен депутат Ради особисто реєструється(ставить особистий підпис). Реєстр передається головуючому на пленарному засідан­ні, який оголошує кількість зареєстрованих депутатів Ради.
  • Якщо за даними реєстрації відкриття пленарного засідання Ради неможливе у зв’язку з відсутністю не­обхідної кількості депутатів Ради, головуючий на пленарному засіданні Ради може оголосити перерву на термін, погоджений з керівниками фракцій та груп, або встановлює інший день проведення пленарного засідання Ради з обов’язковим дотриманням вимог цього Регламенту щодо підготовки пленарного засідання Ради.
  • Перед проведенням голосування щодо проектів рішень головуючий на пленарному засіданні Ради на вимогу депутатів Ради проводить із залученням Лічильної комісії пере­вірку кількості депутатів Ради, присутніх на пленарному засіданні Ради, визначення кворуму. Якщо голосування не може проводитися у зв’язку із відсутністю на пленарному засіданні Ради необхідної кількості депутатів Ради, головуючий на пленарному засіданні Ради відкладає пленарне засідання Ради або закриває його.

Стаття 20. Повноваження головуючого на пленарному засіданні Ради

  • Головуючий на пленарному засіданні Ради:
  • відкриває, закриває та неупереджено веде пленарні засідання Ради, оголошує перерви в пленарних засіданнях Ради, повідомляє про осіб, які запрошені для участі у її роботі;
  • виносить на обговорення проекти рішень Ради, оголошує їх повну назву, редакцію та їх ініціаторів (розробників); інформує про матеріали, що надійшли на адресу Ради;
  • організовує розгляд питань;
  • повідомляє списки осіб, які записалися для виступу;
  • надає слово для доповіді (співдоповіді), виступу, оголошує наступного промовця;
  • створює рівні можливості депутатам Ради для участі в обговоренні питань;
  • ставить питання на голосування, оголошує його результати;
  • забезпечує дотримання цього Регламенту всіма присутніми на пленарному засіданні Ради;
  • вносить пропозиції з процедурних питань щодо ходу пленарного засідання Ради (якщо з цих питань висуваються альтернативні пропозиції, пропозиції головуючого ставляться на голосування першими);
  • вживає заходів щодо дотримання порядку на пленарному засіданні Ради;
  • має право виправляти фактичні помилки, допущені у виступах на пленарному засіданні Ради;
  • до початку розгляду питань порядку робить повідомлення депутатам Ради (в окремих випадках такі повідомлення головуючий може робити і в ході пленарного засідання Ради, як правило, не перериваючи виступу промовця або процедуру голосування);
  • здійснює інші повноваження в межах цього Регламенту.
  • Під час пленарного засідання Ради головуючий на пленарному засіданні Ради не коментує і не робить висновків щодо промовців та їх виступів, за винятком випадків, передбачених Регламентом.

Стаття 21. Секретар пленарного засідання.

  • Секретар Ради виконує обов’язки секретаря пленарного засідання сесії.
  • У випадках, передбачених п. 14.4 та п. 14.7 Регламенту за пропозицією головуючого або депутатів Ради на кожному пленарному засіданні Ради більшістю голосів депутатів Ради від зареєстрованих на пленарному засіданні відкритим поіменним голо­суванням з числа депутатів Ради обирається депутат, що буде виконувати обов’язки секретаря пленарного засідання.
  • Секретар пленарного засідання Ради надає допомогу головуючому у проведенні сесії, веде реєстра­цію листів, скарг, заяв, що надійшли на адресу сесії, забезпечує передачу цих документів головуючому, який оголошує на пленарному засіданні Ради звернення депутатів Ради, подані у письмовій формі, а також здійснює підрахунок голосів депутатів під час голосування і прийняття рішень Ради.

Стаття 22. Лічильна комісія

  • Лічильна комісія обирається для організації проведення таємного голосування за допомогою бюлетенів, а також у випадках, передбачених п. 35.1. ст. 35Регламенту, на кожному пленарному засіданні, на якому вини­кає необхідність проведення таємного голосування або здійснення підрахунку голосів за допомогою Лічильної комісії.
  • Лічильна комісія обирається Радою з числа депутатів Ради на підставі пропорційного представництва від різних фракцій, партій та груп шляхом відкритого голосування за списком без обговорення.
  • Лічильна комісія обирає зі свого складу голову і секретаря. Засідання Лічильної комісії проводяться виключно гласно і відкрито.\
  • До складу Лічильної комісії не може входити депутат Ради, щодо якого:
  • поставлено питання щодо дострокового припинення повноважень;
  • вирішується питання про обрання на посаду (звільнення з посади) в органі місцевого самоврядування або комунальному підприємстві, установі, організації;
  • вирішується питання про притягнення до дисциплінарної відповідальності;
  • депутати Ради, кандидатури яких включені до бюлетенів для таємного голосування.

Стаття 23. Порядок розгляду питань порядку денного сесії

  • Головуючий на пленарному засіданні Ради оголошує про розгляд кожного питання порядку денного сесії Ради. Головуючий повідомляє про назву, кількість варіантів редакцій рішення, яке підлягає розгляду, та про порядок розгляду питання.
  • Головуючий на пленарному засіданні за рішенням Ради може об’єднати обговорення кількох пов’язаних між собою питань порядку денного. Рішення про об’єднання обговорення приймається у порядку, визначеному для розгляду процедурних питань.

Стаття 24. Порядок надання слова

  • Доповіді, співдоповіді виголошуються з трибуни. Виступи під час обговорення питань, заяви, запити, як правило, виголошуються з трибуни.
  • Виступ промовця не переривається, крім випадків порушення доповідачем (виступаючим) приписів чин­ного законодавства України, Регламенту, правил етики та дисципліни.
  • Якщо головуючий на пленарному засіданні ради не представив промовця під час надання йому слова, промовець представляється на початку виступу, а у разі виступу від депутатської групи та фракції — зазначає і її назву.
  • Запис на виступ з будь-якого питання порядку денного пленарного засідання Ради в межах часу, пе­редбаченого ст. 25 цього Регламенту, здійснюється під час розгляду відповідного питання порядку денного за особистою письмовою заявою депутата Ради на виступ після оголошення головуючим на пленарному засіданні про перехід до розгляду цього питання.
  • Черговість виступів формується в порядку надходження заяв на виступ. Інформація про черговість виступів, запис на виступ здійснюється письмово головуючим або секретарем пленарного засідання. Запис на виступ може здійснюватися шляхом підняття руки.
  • За усним зверненням депутата Ради, перед тим, як головуючий на пленарному засіданні оголосить про припинення обговорення питання, депутату може бути надане слово з місця для висловлення позиції:
  • з мотивів голосування;
  • для оголошення процедурного питання;
  • для репліки;
  • для застережень.
  • Виступ депутата у випадку п.24.6 Регламенту не може перевищувати 1 (однієї) хвилини.

Стаття 25. Визначення часу для виступів на сесії Ради

  • Для доповіді надається до 15 хвилин, для співдоповіді — до 10 хвилин.
  • Кожна з депутатських фракцій та груп, сформована відповідно до Регламенту, має гарантоване право задати запитання доповідачу (співдоповідачу), а також на виступ одного свого представника з питання чи про­позиції, які мають ставитися на голосування. Для виступу надається до 5 хвилин.
  • Кожен бажаючий має право поставити доповідачу або співдоповідачу запитання по суті доповіді. Запитання ставляться письмово або усно. Запитання формулюються коротко і чітко. Головуючий на пленар­ному засіданні ради оголошує письмові запитання та надає слово для запитань депутатам Ради (в порядку надходження). Депутат ради, який поставив запи­тання, може уточнити та доповнити його, а також оголосити, чи задоволений він відповіддю. Виступаючим у обговоренні запитання не ставляться, за винятком уточнюючих запитань від головуючого на пленарному засіданні ради.
  • Для відповіді на запитання надається до 10 хвилин.
  • Для повторних виступів у обговоренні, а також для виступів щодо постатейного голосування окремих положень проектів рішень, для заяв, внесення запитів депутатам надається час тривалістю до 5 хвилин.
  • Для виступів в розділі «Різне» порядку денного надається до 3 хвилин.
  • Для виступів щодо процедури та з мотивів голосування, пояснень, зауважень, пропозицій, повідомлень і довідок, внесення поправок та виступів з місця -1 хвилина.
  • Для заключного слова по темі доповіді надається до 5 хвилин.
  • За необ­хідності, на прохання окремого промовця та за згодою депутатів Ради, головуючий на пленарному засіданні ради може подовжити йому час для виступу до 2 хвилин.
  • Якщо виступ промовця повторює те, що вже виголошували інші промовці під час обговорення даного питання, і головуючий на пленарному засіданні вважає, що Рада отримала з цього питання достатньо інформа­ції, він може звернутися до промовця з проханням скоротити або закінчити виступ.

Стаття 26. Право депутата на виступ

  • Ніхто з присутніх на пленарному засіданні Ради не може виступати без дозволу головуючого.
  • Головуючий на пленарному засіданні Ради надає слово виступаючим з дотриманням черговості, вста­новленої для промовців на підставі їх заяв про надання слова, та із забезпеченням виступів представників від різних депутатських груп та фракцій, якщо інше не встановлено цим Регламентом. Головуючий на пленарному засіданні Ради, за погодженням з Радою, може визначити іншу черговість виступаючих.
  • Депутат Ради у будь-який момент може відмовитися від свого запису на виступ. У разі відсутності де­путата Ради в момент надання йому слова вважається, що він відмовився від слова.
  • Особа може виступити на пленарному засіданні Ради з одного й того ж питання чи пропозиції, які бу­дуть ставитися на голосування, не більше двох разів.

Стаття 27. Порядок розгляду та обговорення питання

  • За пропозицією головуючого визначається загальний час обговорення питання. Визначення часу на обговорення належить до категорії процедурних питань.
  • Розгляд та обговорення питання на пленарному засіданні Ради, як правило, включають:
  • доповідь, запитання доповідачу і відповіді на них;
  • співдоповіді (за необхідності), запитання співдоповідачам і відповіді на них;
  • виступи депутатів ради з оголошенням та обґрунтуванням окремої думки, якщо вона є додатком до висновків чи пропозицій комісій, з приводу яких виступали доповідач і співдоповідачі, за умови, що окрема дум­ка не була поширена серед депутатів Ради разом з висновком відповідної комісії;
  • внесення, обговорення і прийняття рішення щодо відкладених питань та питань про неприйнятність рішень, якщо такі є;
  • виступи по одному представнику від постійних комісій або тимчасових контрольних комісій, якщо висновки цих комісій щодо обговорюваного питання чи пропозиції не були поширені серед депутатів ради згідно з поданням комісії;
  • виступи представників від кожної зареєстрованої депутатської фракції і групи;
  • виступи депутатів Ради;
  • оголошення головуючим на пленарному засіданні Ради про припинення обговорення та повідомлення про тих, що виступили і записалися на виступ;
  • внесення депутатами Ради пропозицій, які не були виголошені в ході обговорення (крім тих, що вно­сяться у спеціально встановленому порядку);
  • заключне слово співдоповідачів і доповідача;
  • уточнення і оголошення головуючим на пленарному засіданні ради пропозицій, які надійшли щодо обговорюваного питання і будуть ставитися на голосування;
  • виступ депутата Ради — ініціатора внесення пропозиції, з мотивів голосування;
  • виступи з мотивів голосування по одному представнику від кожної зареєстрованої депутатської фракції чи групи;
  • виступи з мотивів голосування по одному депутату від кожної зареєстрованої депутатської фракції чи групи, якщо вони мають протилежну точку зору щодо виголошеної на засіданні Ради думки депутатської фракції чи групи;
  • виступи інших депутатів ради з мотивів голосування.
  • Окрема думка депутата Ради щодо висновків та рекомендацій постійної комісії Ради, до складу якої він входить, викладена письмово, доводиться до відома Ради на пленарному засіданні ради спільно з висновками та рекомендаціями постійної комісії Ради, яких вона стосується.

Стаття 28. Закінчення обговорення питання

  • Тексти виступів депутатів Ради, які записалися для виступу, але не мали змоги виголосити їх у зв’язку з припиненням обговорення, на прохання депутатів повинні бути включені до стенограми засідання, якщо вони подаються секретарю сесії Ради одразу ж після закінчення пленарного засідання Ради.
  • Якщо список бажаючих виступити вичерпано або якщо ніхто не подав заяву про надання слова, а також у разі закінчення визначеного для обговорення часу, головуючий на пленарному засіданні Ради оголошує про припинення обговорення.

ГЛАВА 3. ПОРЯДОК ПРИЙНЯТТЯ РІШЕНЬ

 Стаття 29. Загальні положення порядку голосування

  • Розгляд одного питання порядку денного без прийняття рішення щодо нього, як правило, не може пере­риватися розглядом інших питань порядку денного. Після закінчення часу для обговорення питання головуючий на пленарному засіданні Ради оголошує про перехід до голосування.
  • Головуючий на пленарному засіданні Ради оголошує початок голосування та вид голосування, якщо з приводу процедури голосування є спеціальні вимоги або якщо від депутатів надійшли пропозиції щодо зміни виду голосування.

Стаття 30. Черговість голосування альтернативних проектів рішень, пропозицій та поправок

  • У першу чергу на голосування ставиться проект рішення, пропозиції і поправки, які надійшли від де­путата, постійної комісії та інших осіб, які готували проекти цих документів. У разі надходження інших (альтер­нативних) проектів рішень, пропозицій і поправок, вони ставляться на голосування у порядку їх надходження.
  • Відхилені Радою пропозиції і поправки щодо вже прийнятого тексту при повторному їх внесенні (в ході розгляду того ж питання порядку денного) на голосування не ставляться, крім випадку, коли після скасування рішення щодо прийнятого тексту його розгляд починається знову.

Стаття 31. Вимоги до процедури голосування

  • Перед кожним голосуванням головуючий на пленарному засіданні формулює зміст питання, що буде ставитися на голосування, і, якщо немає заперечень, відразу ставить його на голосування.
  • У разі, коли щодо проекту рішення або щодо питання, яке виноситься на розгляд Ради, проводилася експер­тиза, громадські слухання, консультації тощо після проголошення змісту питання, головуючий оголошує текст висновку експертизи, слухань, обговорень тощо, і тільки потім проголошує проект рішення та ставить питання на голосування.
  • Голосування здійснюється депутатами Ради особисто в залі засідань Ради або у відведеному для таєм­ного голосування місці.
  • Порядок здійснення контролю за дотриманням вимог щодо врегулювання депутатами Ради конфлікту інтересів, надання зазначеним цим особам консультацій та роз’яснень щодо запобігання та врегулювання кон­флікту інтересів, поводження з майном, що може бути неправомірною вигодою та подарунками, покладається на постійну комісію з питань регулювання земельних відносин, архітектури,будівництва та розвитку підприємництва.
  • Після оголошення головуючим на пленарному засіданні Ради про початок голосування ніхто не може його переривати. З початку голосування і до оголошення його результатів слово нікому не надається.
  • Після закінчення голосування головуючий на пленарному засіданні Ради оголошує його повні резуль­тати і прийняте рішення.
  • У разі порушення процедури голосування або виникнення перешкод під час його проведення негайно проводиться повторне голосування без обговорення.

Стаття 32. Загальні вимоги до рішення Ради

  • Рішення Ради з будь-якого питання приймається на її пленарному засіданні після обговорення. Прий­няття рішення без обговорення питання на пленарному засіданні Ради допускається лише у випадках, перед­бачених Регламентом, або якщо жоден з депутатів Ради не заперечує на пленарному засіданні Ради проти прийняття рішення без обговорення.
  • Рішення Ради (крім рішень з процедурних питань) вважаються прийнятими, якщо за них проголосувала більшість депутатів від загального складу Ради. Питання, для прийняття яких необхідна інша кількість голосів, визначаються законодавством та цим Регламентом.
  • Пропозиція або проект рішення, які не отримали необхідної кількості голосів на підтримку, вважаються відхиленими, що фіксується у протоколі пленарного засідання Ради.
  • За пропозицією депутата або за власною ініціативою головуючий може поставити на голосування про­цедурне питання про повернення до повторного розгляду рішення, яке вже виносилося на розгляд.

 Стаття 33. Рішення Ради з процедурних питань

  • Рішення Ради з процедурних питань приймаються більшістю голосів депутатів Ради, зареєстрованих на пленарному засіданні Ради.
  • Процедурними вважаються питання, що стосуються визначення способу розгляду питань на пленарно­му засіданні Ради, а також зазначені як такі в Регламенті.
  • Процедурні питання не потребують обговорення. Якщо виникає сумнів, чи є запропоноване для розгля­ду питання процедурним, рішення про це без обговорення приймається Радою більшістю голосів депутатів Ради від загального складу Ради.

 Стаття 34. Протокол сесії

 Засідання сесій Ради протоколюються. Ведення та оформлення протоколу здійснює секретар Ради. Необхідність та форма ведення стенограми (письмово, аудіо-, відео-запис) пленарного засідання Ради та відповідального за її ведення визначається окремим рішенням Ради. Стенограма пленарного засідання не є невід’ємною частиною протоколу пленарного засідання.

  • У протоколі фіксуються хід і результати проведення пленарного засідання Ради, зокрема (але не ви­ключно):
  • відомості про дату, час і місце проведення пленарного засідання Ради;
  • кількість депутатів Ради, зареєстрованих на пленарному засіданні Ради;
  • питання порядку денного пленарного засідання Ради та ті з них, які винесені на голосування;
  • прізвище, ім’я, по батькові головуючого на пленарному засіданні Ради і виступаючих;
  • прізвище, ім’я, по батькові депутата (депутатів), які утрималися від голосування з мотивів наявності конфлікту інтересів, із зазначенням найменування питання, винесеного на розгляд.
  • Протоколи сесій та прийняті нею рішення підписуються особисто Селищним головою, а у разі його відсутності — секретарем Ради, а у випадку, передбаченому пунктом 14.9 статті 14 Регламен­ту, — депутатом Ради, який за дорученням депутатів головував на її засіданні.
  • Протоколи сесії Ради є відкритими та оприлюднюються і надаються на запит відповідно до Закону Укра­їни «Про доступ до публічної інформації» з урахуванням особливостей, визначених цим Регламентом.

Стаття 35. Відкрите поіменне голосування

 Для прийняття рішень, з’ясування волевиявлення депутатів Ради на пленарних засіданнях Ради про­водиться відкрите поіменне голосування. Підрахунок голосів відкритого поіменного голосування здійснюється секретарем пленарного засідання Ради. На вимогу депутатів Ради окремим рішенням Ради підрахунок голосів здійснюється Лічильною комісією, утвореною у порядку, передбаченому ст. 22 цього Регламенту.

  • Результати поіменного голосування обов’язково розміщуються в день голосування на офіційному веб-сайті Ради. Всі результати поіменних голосувань на офіційному веб-сайті Ради зберігаються протягом необмеженого строку. Результати поіменного голосування є невід’ємною частиною протоколу сесії Ради.

Стаття 36. Загальні положення про таємне голосування

  • Таємне голосування обов’язково проводиться у випадках обрання (переобрання) секретаря Ради та в інших випадках за пропозицією будь-кого з депутатів Ради, підтриманою більшістю депутатів Ради, зареєстрованих на пленарному засіданні Ради.
  • Таємне голосування відбувається із застосуванням бюлетенів для таємного голосування. Бюлетені для таємного голосування виготовляє виконавчий апарат Ради за дорученням Селищного голови або іншої особи, яка скликала пленарне засідання Ради.
  • До бюлетеня для таємного голосування з питань про обрання на посаду Секретаря Ради, включається депутат Ради, який дав згоду балотуватися і кандидатуру якого було висунуто у встановленому законом порядку. Самовідвід кандидата приймається Радою без голосування за усною заявою депутата, зафіксованою у протоколі.
  • Для протоколювання процедури таємного голосування та підрахунку голосів під час таємного голосу­вання обирається Лічильна комісія. Порядок обрання Лічильної комісії визначений ст. 22 Регламенту.
  • Протоколи Лічильної комісії про затвердження форми бюлетеня та результати таємного голосування за допомогою бюлетенів беруться Радою до відома та зберігаються разом із протоколом пленарного засідання Ради. Для обліку виданих бюлетенів Лічильна комісія веде Реєстр про одержання бюлетенів депутатами Ради.
  • Таємне голосування має здійснюватися депутатом Ради особисто, без стороннього втручання. Кон­троль з боку сторонніх осіб за волевиявленням депутата Ради забороняється.

Стаття 37. Вимоги до бюлетеня для таємного голосування

  • Бюлетені для таємного голосування повинні бути однаковими за матеріалом виготовлення, кольором, розміром, змістом. У бюлетені для таємного голосування зазначається також мета голосування — обрання, при­значення, затвердження, дострокове припинення повноважень тощо.
  • Запитання, винесені для вирішення шляхом проведення таємного голосування, повинні бути сформу­льовані таким чином, щоб на них можна було дати чітку та однозначну відповідь (висловити чітку позицію з волевиявлення). Проти кожного питання, винесеного на таємне голосування, має бути розміщений графічний знак (трикутник, квадрат, коло тощо), за допомогою відмітки у якому депутат може чітко висловити своє во­левиявлення. Якщо питання передбачає кілька варіантів відповідей («так», «ні», «утримався»), проти такого питання у бюлетені має бути розміщено кілька графічних символів із позначенням варіанту відповіді. Варіанти відповіді та графічні символи мають бути розміщені таким чином, аби унеможливити їх неоднозначне розуміння та уникнути плутанини щодо того, яку відповідь надає депутат, роблячи позначку рядом (навколо) відповідного символу (варіанту відповіді).
  • Організація виготовлення бюлетенів для таємного голосування у кількості, що відповідає фактичній кількості депутатів Ради, покладається на апарат Ради. Доручення про виготовлення бюлетенів для таємного голосування дає Селищний голова або інша особа, що головує на пленарному засіданні Ради. У випадку про­ведення першого засідання Ради нового скликання бюлетені для голосування виготовляються апаратом Ради за дорученням голови Лічильної комісії одразу після обрання комісії, для чого у пленарному засіданні оголошується перерва.
  • Виготовлені до початку пленарного засідання бюлетені для таємного голосування передаються пред­ставником апарату Ради голові Лічильної комісії одразу після її обрання. Лічильна комісія перевіряє, чи відпові­дають бюлетені для таємного голосування встановленій формі та чи виготовлені вони у кількості, що відповідає фактичній кількості депутатів Ради.
  • Якщо виготовлені до початку пленарного засідання бюлетені не відповідають вимогам, передбаченим чинним законодавством чи цим Регламентом, у засіданні Ради оголошується перерва для виготовлення нових бюлетенів для таємного голосування за формою, встановленою Лічильною комісією. Нові бюлетені виготов­ляються виконавчим апаратом Ради під контролем уповноваженого представника (представників) Лічильної комісії.
  • Недійсними вважаються бюлетені:
  • невстановленого зразка;
  • в яких підтримано дві і більше кандидатур на одну посаду;
  • у яких голосуючим не зроблено жодної позначки;
  • з яких неможливо з’ясувати волевиявлення депутата Ради;
  • до яких додатково вписані прізвища, не погоджені на пленарному засіданні.
  • Якщо у скриньках для таємного голосування виявиться більше бюлетенів встановленого зразка, ніж їх видано згідно з реєстром про одержання бюлетенів, всі бюлетені для таємного голосування вважаються недійс­ними і проводиться переголосування.

 Стаття 38. Процедура таємного голосування

  • Час, місце і порядок проведення таємного голосування визначаються Лічильною комісією, про що вона повідомляє депутатів Ради. Лічильна комісія перед початком голосування перевіряє наявність кабін для таємно­го голосування, опечатує скриньки для таємного голосування та забезпечує всі необхідні умови для додержання таємності голосування.
  • Бюлетені видаються безпосередньо біля кабін для таємного голосування згідно Реєстру про одержання бюлетеня для таємного голосування.
  • Кожному депутату Ради після пред’явлення ним посвідчення та проставлення особистого підпису в Реєстрі про одержання бюлетеня для таємного голосування Лічильна комісія видає один бюлетень для таємного голосування.
  • Голосування проводиться у кабіні для таємного голосування і здійснюється проставленням у бюлетені позначки напроти прізвища кандидата, за якого депутат ради голосує (проставлення позначки навпроти відпо­віді «так», «ні» або «утримався» — якщо питання передбачає кілька варіантів відповіді). Заповнений бюлетень опускається в прозору скриньку, яка повинна знаходитися біля кабіни для таємного голосування.

 Стаття 39. Повторне таємне голосування

  • У разі, коли бюлетені для таємного голосування одержали менше половини або половина депутатів Ради від загального складу Ради, голосування визнається таким, що не відбулося, та призначається повторне голосування.
  • Якщо до бюлетеня внесено декілька кандидатур, а необхідно обрати, призначити чи затвердити лише одну особу і жоден кандидат не одержить при першому голосуванні необхідної більшості, проводиться повторне голосування щодо двох кандидатур, які одержали найбільшу кількість голосів при першому голосуванні.
  • Якщо внаслідок вибуття кандидатів з балотування залишається один кандидат, повторне голосування проводиться щодо нього.

 Стаття 42. Підведення підсумків таємного голосування

  • Підрахунок результатів таємного голосування здійснюється Лічильною комісією відкрито.
  • Результати таємного голосування Лічильна комісія заносить до протоколу, який підписують всі її члени. У разі незгоди будь-кого з членів Лічильної комісії з даними протоколу, він у письмовій формі викладає свою окрему думку, яка додається до протоколу і оголошується на пленарному засіданні Ради.
  • Про результати таємного голосування голова Лічильної комісії або визначений комісією доповідач до­повідає на пленарному засіданні Ради, відповідає на запитання депутатів Ради.

 Стаття 41. Наслідки порушення порядку таємного голосування

  • У разі виявлення Лічильною комісією порушення порядку голосування, результати голосування оголо­шуються Лічильною комісією недійсними.
  • Про порушення Лічильна комісія доповідає Раді. Якщо при визначенні результатів голосування пору­шено порядок визначення результатів голосування, за процедурним рішенням Ради проводиться повторне го­лосування.

ГЛАВА 4. НАБРАННЯ ЧИННОСТІ РІШЕННЯМИ РАДИ. ВНЕСЕННЯ ЗМІН ТА ДОПОВНЕНЬ, СКАСУВАННЯ РІШЕНЬ РАДИ

Стаття 42. Набрання чинності рішеннями Ради

  • Рішення Ради нормативно-правового характеру набирають чинності з дня їх офіційного оприлюднення, якщо органом чи посадовою особою не встановлено пізніший строк введення цих актів у дію.
  • Рішення Ради нормативно-правового характеру оприлюднюються на інформаційному стенді в приміщенні Ради та на офіційному веб-сайті Ради.
  • Рішення Ради з бюджетних питань оприлюднюються шляхом розміщення на інформаційному стенді в приміщенні Ради та на офіційному веб-сайті Ради. За рішенням Ради з метою економії бюджетних коштів на інформаційному стенді в приміщенні Ради може бути оприлюднений лише текст самого рішення(без додатків). У такому випадку в місці інформаційного стенду, у якому оприлюднений текст рішення, після публікації роз­міщується інформація про спосіб оприлюднення додатків до рішення. Рішення вважається таким, що набуло чинності з моменту розміщення на інформаційному стенді в приміщенні Ради, у якому розміщений текст рішення (у тому числі без додатків), якщо більш пізній строк набрання чинності не визначений у самому рішенні.
  • Проекти та рішення Ради оприлюднюються на офіційному веб-сайті Ради відповідно до чинного законодавства.

Стаття 43. Внесення змін до рішень Ради

  • За мотивованим поданням Селищного голови ,постійної комісії, інших суб’єктів, що відповід­но до Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» є ініціаторами і розробниками проекту рішення, Рада може внести зміни (доповнення) до раніше прийнятого чинного рішення Ради.
  • Рада може змінити та/або доповнити свої раніше прийняті рішення з будь-яких питань, що належать до її компетенції.
  • Профільна постійна комісія Ради попередньо розглядає доцільність внесення змін, доповнень до раніше прийнятих Радою рішень.
  • Рішення про внесення змін та/або доповнень до раніше прийнятого рішення Ради приймається у поряд­ку, передбаченому для рішення, до якого вносяться відповідні зміни та/або доповнення.
  • Рішення про внесення змін та/або доповнень до раніше прийнятого рішення Ради набуває чинності у порядку, передбаченому для рішення, щодо якого вносяться зміни та/або доповнення.

 Стаття 44. Скасування рішень Ради

  • За мотивованим поданням Селищного голови, постійної комісії, інших суб’єктів, що відповід­но до Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» є ініціаторами і розробниками проекту рішення, Рада може скасувати раніше прийняте рішення.
  • Рада може скасовувати свої раніше прийняті рішення з будь-яких питань, що належать до її компетен­ції, крім випадків, передбачених п. 44.3 ст. 44 Регламенту.
  • Рада не може скасовувати свої рішення ненормативного характеру, якщо відповідно до приписів цих рішень виникли правовідносини, пов’язані з реалізацією певних суб’єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, і суб’єкти цих правовідносин заперечують проти їх зміни чи припинення.
  • Профільна постійна комісія Ради попередньо розглядає доцільність скасування раніше прийнятих Ра­дою рішень.
  • Рішення про скасування раніше прийнятого рішення Ради приймається у порядку, передбаченому для рішення, яке скасовується.
  • Рішення про скасування раніше прийнятого рішення Ради набуває чинності у порядку, передбаченому для рішення, що скасовується.

ГЛАВА 5. ПИТАННЯ ДИСЦИПЛІНИ ТА ЕТИКИ

Стаття 45. Дисципліна та етика на сесіях Ради

  • На пленарному засіданні Ради промовець не повинен вживати образливі висловлювання, закликати до незаконних і насильницьких дій, використовувати у своїх виступах недостовірні або неперевірені відомості та допускати прояви некоректної поведінки. Головуючий на пленарному засіданні Ради після попередження промовця про неприпустимість таких висловлювань і закликів або у разі некоректної поведінки має право припинити його виступ, а у разі не реагування на попередження головуючого — позбавити його права виступу на пленарному засіданні ради з даного питання. У разі повторного порушення дисципліни та етики промовець може бути позбавлений головуючим або за рішенням більшості від присутніх депутатів права виступу на поточному пленарному засіданні Ради.
  • Якщо промовець висловлюється не з обговорюваного питання, або виступає не з тих підстав, з яких йому надано слово, головуючий на пленарному засіданні Ради після двох попереджень позбавляє його слова. Та частина виступу промовця, яка виголошена після позбавлення його слова, не включається до стенограми пленарного засідання Ради.
  • Під час пленарного засідання Ради депутати Ради не повинні заважати промовцям і слухачам діями, які перешкоджають викладенню або сприйняттю виступу (вигуками, оплесками, вставанням тощо).
  • Якщо депутат своєю поведінкою заважає проведенню засідання Ради, головуючий попереджує його персонально і закликає до порядку. У разі грубого порушення дисципліни або перешкоди проведенню засідання головуючий може оголосити перерву або закрити засідання.
  • Особи, присутні на пленарних засіданнях Ради, засіданнях постійних комісій чи тим­часових контрольних комісій, робочих груп, фракцій, мусять утримуватися від публічних проявів свого ставлення до того, що відбувається, і не порушувати порядок. В разі нереагування на вимоги головуючого, зухвале продовження вчинення порушення порядку та Регламенту, вчинення лайки, бійки, знаходження в нетверезому стані, до порушника процедурним рішенням Ради може бути ухвалена вимога покинути залу засідань. Порушник зобов’язаний самостійно покинути залу засідань. У випадку невиконання цієї вимоги видалення з зали доручається працівникам охорони, а при необхідності працівникам поліції.

РОЗДІЛ 3. ДЕПУТАТ РАДИ, ПОСАДОВІ ОСОБИ ТА ОРГАНИ РАДИ

Глава 1.СЕЛИЩНИЙ  ГОЛОВА, СЕКРЕТАР РАДИ,  ДЕПУТАТ РАДИ, ДЕПУТАТСЬКА ГРУПА, ДЕПУТАТСЬКА ФРАКЦІЯ

Стаття 46. Правові засади статусу і діяльності Селищного голови, секретаря Ради, заступника Селищного голови

  • Повноваження Селищного голови, секретаря Ради, заступника селищного голови визначаються Конституцією України, законами України «Про місцеве самоврядування в Україні», «Про статус депутатів місцевих рад», «Про службу в органах місцевого самоврядування», «Про засади державної регуляторної політики у сфері господар­ської діяльності», «Про запобігання корупції», «Про доступ до публічної інформації», іншими законодавчими актами та цим Регламентом.
  • Селищний голова, секретар Ради, заступник Селищного голови працюють у Раді на постійній основі, не можуть мати іншого представницького мандата, суміщати свою службову діяльність з іншою роботою (викону­вати роботу на умовах сумісництва), у тому числі на громадських засадах (крім викладацької, наукової, творчої діяльності, медичної практики, інструкторської та суддівської практики із спорту у позаробочий час), займатися підприємницькою діяльністю (безпосередньо чи через посередників або підставних осіб), одержувати від цього прибуток, входити самостійно, через представника або підставних осіб до складу правління чи інших вико­навчих органів підприємств, кредитно-фінансових установ, господарських товариств тощо, організацій, спілок, об’єднань, кооперативів, що здійснюють підприємницьку діяльність.

Стаття 47. Селищний голова

 Селищний голова є головною посадовою особою територіальної громад селища міського типу Сосниця, села Мале Устя,села Ганнівка.

  • Селищний голова обирається територіальною громадою на основі загального, рівного, прямого вибор­чого права шляхом таємного голосування в порядку, визначеному законом, і здійснює свої повноваження на по­стійній основі.
  • Строк повноважень Селищного голови, обраного на чергових місцевих виборах, визначається Конститу­цією України.
  • Селищний голова очолює виконавчий комітет Ради, головує на її засіданнях.
  • Селищний голова не може бути депутатом будь-якої ради, суміщати свою службову діяльність з іншою по­садою, в тому числі на громадських засадах, займатися іншою оплачуваною (крім викладацької, наукової і творчої діяльності, медичної практики, інструкторської та суддівської практики із спорту) або підприємницькою діяльністю.
  • На Селищного голову поширюються повноваження та гарантії депутатів рад, передбачені законом про статус депутатів рад, якщо інше не встановлено законом.
  • Повноваження Селищного голови можуть бути тимчасово покладені на керівника відповідної військо­во-цивільної адміністрації відповідно до Закону України «Про військово-цивільні адміністрації».
  • Повноваження Селищного голови починаються з моменту оголошення виборчою комісією на пленар­ному засіданні Ради рішення про його обрання.
  • Повноваження Селищного голови закінчуються в день відкриття першої сесії Ради, обраної на наступ­них чергових місцевих виборах, або, якщо Рада не обрана, з моменту вступу на цю посаду іншої особи, обраної на наступних місцевих виборах, крім випадків дострокового припинення його повноважень відповідно до ч. 1 та 2 ст. 79 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні».
  • У разі звільнення з посади Селищного голови у зв’язку з достроковим припиненням його повноважень або його смерті, а також у разі неможливості здійснення ним своїх повноважень повноваження голови здійснює секретар Ради.
  • Секретар Ради тимчасово здійснює зазначені повноваження з моменту дострокового припинення пов­новажень Селищного голови і до моменту початку повноважень Селищного голови, обраного на позачергових виборах відповідно до закону, або до дня відкриття першої сесії Ради, обраної на чергових місцевих виборах.
  • Повноваження Селищного голови можуть бути припинені достроково у випадках, передбачених ст. 79 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», що має наслідком звільнення його з посади.
  • Не пізніш як на п’ятнадцятий день після звільнення з посади або смерті Селищного голови особа, яка на цей час відповідно до закону здійснює його повноваження, звертається до Верховної Ради України з клопотанням щодо призначення позачергових виборів Селищного голови. Таке клопотання розглядається Верховною Радою України не пізніше ніж у дев’яностоденний строк з дня дострокового припинення повноважень відповідного голови.
  • Селищний голова:
  • забезпечує здійснення у межах наданих законом повноважень органів виконавчої влади на відпо­відній території, додержання Конституції та законів України, виконання актів Президента України та відповідних органів виконавчої влади;
  • організує в межах, визначених цим Законом, роботу Ради та її виконавчого комітету;
  • підписує рішення Ради та її виконавчого комітету;
  • вносить на розгляд Ради пропозицію щодо кандидатури на посаду секретаря Ради;
  • вносить на розгляд Ради пропозиції про кількісний і персональний склад виконавчого комітету Ради;
  • вносить на розгляд Ради пропозиції щодо структури виконавчих органів Ради, апарату Ради та її вико­навчого комітету, їх штатів, встановлених відповідно до типових штатів, затверджених Кабінетом Міністрів України;
  • здійснює керівництво апаратом Ради та її виконавчого комітету;
  • скликає сесії Ради, вносить пропозиції та формує порядок денний сесій Ради і головує на пленарних засіданнях Ради;
  • забезпечує підготовку на розгляд Ради проектів програм соціально-економічного та культурного розвитку, цільових програм з інших питань самоврядування, місцевого бюджету та звіту про його виконання, рішень Ради з інших питань, що належать до її відання; оприлюднює затверджені Радою програми, бюджет та звіти про їх виконання;
  • призначає на посади та звільняє з посад керівників відділів, управлінь та інших виконавчих органів Ради, підприємств, установ та організацій, що належать до комунальної власності відповідних територіальних громад, крім керівників дошкільних, загальноосвітніх та позашкільних навчальних закладів;
  • скликає загальні збори громадян за місцем проживання;
  • вносить на розгляд Ради пропозиції про утворення спеціалізованої установи з надання безоплатної первинної правової допомоги;
  • вносить на розгляд Ради пропозиції щодо кандидатури на посаду керівника установи з надання безоплатної первинної правової допомоги;
  • забезпечує виконання рішень місцевого референдуму, Ради, її виконавчого комітету;
  • є розпорядником бюджетних коштів, використовує їх лише за призначенням, визначеним Радою;
  • представляє територіальну громаду, Раду та її виконавчий комітет у відносинах з державними органа­ми, іншими органами місцевого самоврядування, об’єднаннями громадян, підприємствами, установами та організа­ціями незалежно від форм власності, громадянами, а також у міжнародних відносинах відповідно до законодавства;
  • звертається до суду щодо визнання незаконними актів інших органів місцевого самоврядування, місцевих органів виконавчої влади, підприємств, установ та організацій, які обмежують права та інтереси тери­торіальної громади, а також повноваження Ради та її органів;
  • укладає від імені територіальної громади, Ради та її виконавчого комітету договори відповідно до законодавства, а з питань, віднесених до виключної компетенції Ради, подає їх на затвердження Ради;
  • веде особистий прийом громадян;
  • забезпечує на відповідній території додержання законодавства щодо розгляду звернень громадян та їх об’єднань;
  • бере участь у здійсненні державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності в межах та у спосіб, встановлені Законом України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності»;
  • здійснює інші повноваження місцевого самоврядування, визначені цим та іншими законами, якщо вони не віднесені до виключних повноважень Ради або не віднесені Радою до відання її виконавчих органів;
  • видає розпорядження у межах своїх повноважень.
  • Селищний голова несе персональну відповідальність за здійснення наданих йому законом повнова­жень.
  • При здійсненні наданих повноважень Селищний голова є підзвітним, підконтрольним і відповідальним перед територіальною громадою, відповідальним — перед Радою, а з питань здійснення виконавчими органами Ради повноважень органів виконавчої влади — також підконтрольним відповідним органам виконавчої влади.
  • Селищний голова щорічно звітує відповідно Раді про здійснення державної регуляторної політики у сфе­рі господарської діяльності виконавчими органами Ради.
  • Селищний голова не рідше одного разу на рік звітує про свою роботу перед територіальною громадою на відкритій зустрічі з громадянами.
  • На вимогу не менше половини депутатів Ради Селищний голова зобов’язаний прозвітувати перед Ра­дою про роботу виконавчих органів Ради у будь-який визначений ними термін.

Стаття 48. Секретар Ради

  •  Секретар Ради працює в раді на постійній основі і не може суміщати свою службову діяльність з іншою посадою, у тому числі на громадських засадах, займатися іншою оплачуваною (крім викладацької, наукової і творчої діяльності, медичної практики, інструкторської та суддівської практики із спорту) або підприємницькою діяльністю.
  • Секретар Ради обирається Радою з числа її депутатів на строк повноважень Ради за пропозицією голови.
  • Пропозиція щодо кандидатури секретаря Ради може вноситися на розгляд Ради не менш як половиною депутатів від її загального складу у разі, якщо:
  • на день проведення першої сесії Ради, обраної на чергових виборах, не завершені вибори Селищного голови;
  • Рада не підтримала кандидатуру на посаду секретаря Ради, запропоновану Селищним головою;
  • протягом тридцяти днів з дня відкриття першої сесії Ради голова не вніс кандидатуру на по­саду секретаря Ради;
  • на наступній черговій сесії після виникнення вакансії секретаря Ради у зв’язку з достроковим припи­ненням його повноважень голова не вніс на розгляд Ради кандидатуру на посаду секретаря Ради;
  • посада секретаря Ради стає вакантною під час вакантності посади Селищного голови у зв’язку з достроко­вим припиненням його повноважень.
  • У разі якщо Рада не підтримала кандидатуру, внесену на її розгляд не менш як половиною депутатів від її загального складу, наступну пропозицію щодо кандидатури секретаря Ради вносить Селищний голова.
  • Секретар Ради:
  • у випадку, передбаченому ч. 2 ст. 42 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», здійс­нює повноваження Селищного голови;
  • скликає сесії Ради у випадках, передбачених ч. 6 ст. 46 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»; повідомляє депутатам і доводить до відома населення інформацію про час і місце проведення сесії Ради, питання, які передбачається внести на розгляд Ради;
  • веде засідання Ради та підписує її рішення у випадках, передбачених ч. 6 ст. 46 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»;
  • організує підготовку сесій Ради, питань, що вносяться на розгляд Ради, забезпечує оприлюднення проектів рішень Ради відповідно до Закону України «Про доступ до публічної інформації» та інших законів;
  • забезпечує своєчасне доведення рішень Ради до виконавців і населення, організує контроль за їх виконанням, забезпечує оприлюднення рішень Ради відповідно до Закону України «Про доступ до публічної інформації», забезпечує офіційне оприлюднення рішень Ради, які відповідно до закону є регуляторними актами, а також документів, підготовлених у процесі здійснення Радою регуляторної діяльності, та інформації про здійс­нення Радою регуляторної діяльності;
  • за дорученням Селищного голови координує діяльність постійних та інших комісій Ради, дає їм до­ручення, сприяє організації виконання їх рекомендацій;
  • сприяє депутатам Ради у здійсненні їх повноважень;
  • організує за дорученням Ради відповідно до законодавства здійснення заходів, пов’язаних з підготов­кою і проведенням референдумів та виборів до органів державної влади і місцевого самоврядування;
  • забезпечує зберігання у відповідних органах місцевого самоврядування офіційних документів, пов’я­заних з місцевим самоврядуванням відповідної територіальної громади, забезпечує доступ до них осіб, яким це право надано у встановленому порядку;
  • вирішує за дорученням Селищного голови або Ради інші питання, пов’язані з діяльністю Ради та її органів.
  • Повноваження секретаря Ради можуть бути достроково припинені за рішенням Ради.

Стаття 49. Депутат та його права і обов’язки у Раді, її органах та виборчому окрузі

  •  Депутат представляє інтереси всієї територіальної громади, має всю повноту прав, що забезпечують його активну участь у діяльності Ради та утворюваних нею органів, несе обов’язки перед виборцями, Радою та її органами, виконує їх доручення.
  • Депутат Ради зобов’язаний виконувати обов’язки, що покладені на нього діючим законодавством та даним Регламентом, в т.ч. брати участь у роботі Ради, роботі постійних комісій та інших її органів, до складу яких він входить, всебічно сприяти виконанню їх рішень.
  • Депутат Ради повинен виконувати свої обов’язки на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
  • Діяльність депутата Ради висвітлюється на офіційному веб-сайті Ради або в інший спосіб, визначений рішенням Ради, шляхом розміщення інформації про депутатську діяльність, засоби зв’язку з депутатом, даних про одержані нагороди, подяки і стягнення, статистичні дані про відвідування пленарних засідань, засідань постійних і тимчасових комісій, про дотримання вимог законодавства. Окрім цього, депутат може звернутись із проханням розмістити направлені запити, внесені проекти,пропозиції, поправки, виступи, дані про входження і роботу депутата у комісіях і органах, утворених Радою, дані про зустрічі з виборцями, роботу в Раді, громадську і наукову діяльність, статті, публікації у ЗМІ тощо. Така інформація розміщується за даними,наданими депутатом.
  • Депутат щорічно звітує про свою роботу перед виборцями(під час загальних зборів громадян територіальної громади, ініційованих Селищним головою, зборів громадян округу тощо). Депутату заборонено заміняти звіти та звітні зустрічі виступами в ЗМІ; такі виступи можуть лише доповнювати процедуру звітування.
  • Депутат має право на депутатське звернення, яке оформлюється письмово і може надсилатись або передаватись особисто до секретаря Ради. Депутатські звернення, що направляються до секретаря Ради,секретарем Ради реєструються в журналі вхідної кореспонденції та контролюються по строкам надання відповіді. У випадку порушення строків розгляду депутатського звернення секретар Ради повідомляє про це відповідного депутата.
  • Депутат має право на невідкладний прийом будь-якою службовою особою підприємств, установ, організацій, незалежно від форми власності, а також органів влади, в т.ч. правоохоронних органів, державних адміністрацій, судів. Таке право реалізується шляхом безумовної негайної зустрічі відповідної службової особи та депутата. Здійснюючи таке право депутат повинен пред’явити посвідчення та повідомити про бажання зустрітись із службовою особою в порядку невідкладного прийому. Службова особа, до якої з’явився депутат із вимогою невідкладного прийому, зобов’язана перервати усі заплановані справи (оголосити коротку перерву в нараді, перервати службові спілкування, розгляд документів, прийом громадян, тощо) і негайно провести прийом депутата для заслуховування його вимог, заяв, скарг чи пропозицій. Депутати повинні використовувати право невідкладного прийому таким чином, щоб такий прийом був зумовлений нагальними та особливо важливими справами, тривав якомога оперативно та не завдавав невиправданих втручань в роботу службової особи. Службові особи, що створили перешкоди (в т.ч. не забезпечили реалізацію прав через відсутність необхідних знань про права депутата Ради у технічних працівників, секретарів, охоронців, тощо) у реалізації права на невідкладний прийом підлягають за наявності достатніх підстав дисциплінарній відповідальності, а також кримінальній відповідальності за ст. 351 КК України.
  • Депутат має право порушувати питання про недовіру Селищному голові. Це право реалізується через внесення відповідного проекту рішення в порядку визначеному Регламентом. Проект рішення повинен містити чіткі і послідовні мотиви недовіри Селищному голові (порушення вимог закону, ігнорування законних вимог, порушення норм моралі, професійної етики, тощо). Проект рішення про недовіру розглядається на сесії Ради (в постійних комісіях та пленарному засіданні). Рішення вважається прийнятим, якщо за нього проголосували депутати в кількості не менше дві третини від загального складу Ради. Рішення про недовіру Селищному голові підлягає оприлюдненню в засобах масової інформації та на сайті Ради. Рішення про недовіру Селищному голові може бути обговорено на громадських слуханнях, що проводяться в порядку визначеному законом та Статутом територіальної громади.
  • Депутат має право порушувати питання про розпуск органів, утворених Радою, та звільнення посадових осіб місцевого самоврядування. Таке право реалізується депутатом через внесення відповідного мотивованого проекту рішення. Проект рішення розглядається на сесії Ради (в постійних комісіях та пленарному засіданні). Рішення вважається прийнятим, якщо за нього проголосували депутати в кількості більше половини від загального складу Ради. Орган, щодо якого було прийнято рішення про розпуск, вважається розпущеним (ліквідованим, припиненим) із моменту набуття чинності відповідним рішенням Ради. Рішеннящодоініціюваннязвільненняпосадовихосібмісцевогосамоврядуваннямаєнаслідком початок усіх передбачених законом процедур для оформлення та проведення звільнення відповідної посадової особи. Рішення про розпуск органів Ради та/або звільнення посадових осіб місцевого самоврядування підлягає оприлюдненню в засобах масової інформації та на сайті Ради. Рішення може бути обговорено на громадських слуханнях, що проводяться в порядку визначеному законом та Статутом територіальної громади.
  • Депутат має право вносити пропозиції про заслуховування на пленарному засіданні Ради звіту чи інформації будь-якого органу або посадової особи, підзвітних чи підконтрольних раді,  а також з питань,  що віднесені до компетенції Ради, інших органів і посадових осіб, які діють на її території. Таке право реалізується через внесення письмової пропозиції депутата до секретаря Ради із вказанням звіт та інформація якого органу чи посадової особи пропонується заслухати на пленарному засіданні Ради, також вказується предмет та обсяг звітування і причини такої необхідності. На основі письмової пропозиції депутата секретар Ради готує на розгляд найближчої чергової сесії Ради проект рішення про заслуховування звіту чи інформації відповідного органу або службової особи та повідомляє відповідний орган або службову особу про дату і час пленарного засідання, на розгляд якого винесено питання щодо звіту (інформації) цього органу (посадової особи), а також зазначає предмет і обсяг звітування (інформування). У відповідності до ч. 2 ст. 73 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні”, на вимогу відповідних органів та посадових осіб місцевого самоврядування керівники розташованих або зареєстрованих на відповідній території підприємств, установ та організацій незалежно від форм власності зобов’язані прибути на засідання цих органів для подання інформації з питань, віднесених до відання ради та її органів, відповіді на запити депутатів.

Стаття 50. Депутатські групи

  • Депутати можуть об’єднуватись в депутатські групи для спільної роботи по здійсненню депутатських повноважень, за спільністю проблем, які вони вирішують, або іншими ознаками. Членство депутата Ради в депутатській групі не звільняє його від персональної відповідальності за здійснення своїх депутатських повноважень.
  • Депутатська група створюється на установчому засіданні членів групи. Група повинна мати свою назву. Депутатська група може мати свою символіку та має право на розміщення такої символіки на робочих місцях депутатів, які входять до складу групи.
  • Технічне і матеріальне забезпечення функціонування депутатські групи здійснюють самостійно з власних джерел.

Стаття 51. Депутатські фракції

  • Депутати мають право об’єднатись у депутатську фракцію. Депутатські фракції Ради формуються на партійній основі депутатами Ради.
  • Депутат Ради може входити до складу лише однієї депутатської фракції. Депутатська фракція повинна включати в себе не менш як п’ятичленів.
  • Депутатська фракція створюється на установчому засіданні членів фракції. Депутатська фракція повинна мати свою назву та може мати свою символіку.
  • Депутатська фракція має право на розміщення такої символіки на робочих місцях депутатів, які входять до складу фракції.
  • Технічне і матеріальнезабезпеченняфункціонуваннядепутатськіфракціїздійснюють з власних джерел.

Стаття 52. Порядок реєстрації та припинення діяльності депутатських фракцій та груп

  •  Кожна депутатська фракція або група реєструється у Секретаря Ради. Умовою реєстрації є надходження до Секретаря Ради підписаного особисто кожним депутатом, який увійшов до складу депутатської фракції (групи), письмового повідомлення про сформування депутатської групи/фракції.

У письмовому повідомленні зазначаються назва депутатської фракції (групи), її персональний склад та партійна належність членів депутатської фракції (групи), а також прізвища голови депутатської фракції (групи) та її членів. Депутатська фракція (група) зобов’язана інформувати Раду про виникнення змін у складі депутатської фракції (групи).

  • Головуючий на пленарному засіданні інформує депутатів про реєстрацію такої депутатської фракції (групи), її кількісний склад, голову депутатської фракції (групи) та її членів. Депутатська фракція та депутатська група вважаються створеними з моменту оголошення головуючим про це на пленарному засіданні Ради.
  • Про вступ до депутатської фракції (групи) нових членів головуючий на пленарному засіданні інформує депутатів на підставі письмового повідомлення, що підписується головою депутатської фракції (групи) та новими членами фракції (групи) та реєструється в Секретаря Ради.
  • Про вихід депутатів з депутатської фракції (групи) головуючий на пленарному засіданні інформує депутатів на підставі письмової заяви депутата, що виходить з фракції (групи).
  • Про виключення депутата з депутатської фракції (групи) головуючий на пленарному засіданні інформує депутатів на підставі письмового повідомлення, підписаного головою депутатської фракції (групи) та зареєстрованого в Секретаря Ради.

Стаття 53. Права депутатських фракцій та груп

 Депутатські групи та фракції мають права, передбачені чинним законодавством, в т.ч. на гарантований виступ свого представника на пленарному засіданні Ради з кожного питання порядку денного сесії Ради та на обов’язкове оголошення перерви у пленарному засіданні Ради перед голосуванням щодо будь-якого конкретного питання (пропозиції, поправки, доповнення) для проведення консультацій та узгодження позиції членів депутатської групи, фракції.

Стаття 54. Виконавчий комітет Ради

  •  Виконавчим органом Ради є виконавчий комітет Ради, який утворюється Радою на строк її повнова­жень.
  • Після закінчення повноважень Ради виконавчий комітет здійснює свої повноваження до сформування нового складу виконавчого комітету.
  • Кількісний склад виконавчого комітету визначається Радою.
  • Персональний склад виконавчого комітету Ради затверджується Радою за пропозицією Селищного голови.
  • Виконавчий комітет Ради утворюється у складі Селищного голови, заступника Селищного голови,керуючого справами (секретаря) виконавчого комітету, а також інших осіб.
  • До складу виконавчого комітету Ради входить також за посадою секретар Ради.
  • Очолює виконавчий комітет Ради Селищний голова.
  • На осіб, які входять до складу виконавчого комітету Ради і працюють в ньому на постійній основі, поши­рюються вимоги щодо обмеження сумісності їх діяльності з іншою роботою (діяльністю), встановлені Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні» для Селищного голови.
  • Виконавчий комітет ради є підзвітним і підконтрольним Раді, а з питань здійснення ним повноважень органів виконавчої влади — також підконтрольним відповідним органам виконавчої влади.
  • До складу виконавчого комітету Ради не можуть входити депутати Ради, крім секретаря Ради.

Стаття 55. Повноваження виконавчого комітету Ради

  •  Виконавчий комітет Ради може розглядати і вирішувати питання, віднесені Законом України «Про міс­цеве самоврядування в Україні» до відання виконавчих органів ради.
  • Виконавчий комітет Ради:
  • попередньо розглядає проекти місцевих програм соціально-економічного і культурного розвитку, цільо­вих програм з інших питань, місцевого бюджету, проекти рішень з інших питань, що вносяться на розгляд Ради;
  • координує діяльність відділів та інших виконавчих органів Ради, підприємств, установ та організацій, що належать до комунальної власності територіальної громади, заслуховує звіти про роботу їх ке­рівників;
  • має право змінювати або скасовувати акти підпорядкованих йому відділів, інших виконав­чих органів Ради, а також їх посадових осіб;
  • оприлюднює відповідно до законодавства проекти та рішення виконавчого комітету Ради на офіційному сайті Ради.

 Стаття 56. Організація роботи виконавчого комітету Ради

  • Основною формою роботи виконавчого комітету Ради є його засідання.
  • Засідання виконавчого комітету Ради скликаються Селищним головою, а в разі його відсутності чи не­можливості здійснення ним цієї функції — заступником Селищного голови ради в міру необхідності, але не рідше одного разу на місяць.
  • Засідання виконавчого комітету Ради є правомочними, якщо в них беруть участь більше половини від загального складу виконавчого комітету.
  • На засіданням виконавчого комітету Ради (за запрошенням Селищного голови або заступника Селищного голови Ради або без такого) можуть бути присутні депутати Ради, представники державних органів та органів місцевого самовря­дування, об’єднань громадян, трудових колективів,інші громадяни.

Стаття 57. Відділи та інші виконавчі органи Ради

  •  Рада у межах затверджених нею структури і штатів може створювати відділи та інші вико­навчі органи для здійснення повноважень, що належать до відання виконавчих органів рад.
  • Організаційні засади реалізації повноважень виконавчих органів Ради щодо здійснення державної ре­гуляторної політики визначаються Законом України «Про засади державної регуляторної політики у сфері гос­подарської діяльності».
  • Відділи та інші виконавчі органи Ради є підзвітними і підконтрольними Раді та підпорядко­ваними її виконавчому комітету і Селищному голові.
  • Керівники відділів та інших виконавчих органів Ради призначаються на посаду і звільняються з посади Селищним головою одноособово, а у випадках, передбачених законом, — за погодженням з відповідними органами виконавчої влади.
  • Положення про відділи та інші виконавчі органи Ради затверджуються Радою.

Стаття 58. Загальна та виключна компетенція Ради

  •  Рада правомочна розглядати і вирішувати питання, віднесені Конституцією України, Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні» та іншими законами до їх відання.
  • Виключно на пленарних засіданнях Ради вирішуються питання:
  • затвердження регламенту ради;
  • утворення і ліквідації постійних та інших комісій ради, затвердження та зміни їх складу, обрання голів комісій;
  • утворення виконавчого комітету ради, визначення його чисельності, затвердження персонального складу; внесення змін до складу виконавчого комітету та його розпуск;
  • обрання на посаду та звільнення з посади секретаря Ради у порядку, передбаченому цим Законом;
  • затвердження за пропозицією Селищного голови структури виконавчих органів ради, загальної чисельності апарату ради та її виконавчих органів відповідно до типових штатів, затверджених Кабінетом Міністрів України, витрат на їх утримання;
  • утворення за поданням селищного, міського голови інших виконавчих органів ради;
  • затвердження плану роботи ради та заслуховування звіту про його виконання з урахуванням вимог статті 32 Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності»;
  • заснування засобів масової інформації Ради, призначення і звільнення їх керівників;
  • заслуховування звіту Селищного голови про діяльність виконавчих органів Ради, у тому числі щорічного звіту про здійснення державної регуляторної політики виконавчими органами Ради;
  • прийняття рішення про недовіру Селищному голові;
  • заслуховування звітів постійних комісій, керівників виконавчих органів ради та посадових осіб, яких вона призначає або затверджує;
  • заслуховування повідомлень депутатів про роботу в Раді, виконання ними доручень Ради;
  • розгляд запитів депутатів Ради, прийняття рішень по запитах;
  • прийняття рішень щодо дострокового припинення повноважень депутата Ради в порядку, встанов­леному законом;
  • скасування актів виконавчих органів Ради, які не відповідають Конституції чи законам України, ін­шим актам законодавства, рішенням Ради, прийнятим у межах її повноважень;
  • прийняття рішення щодо дострокового припинення повноважень Селищного голови у випадках, передбачених цим Законом;
  • прийняття рішення про проведення місцевого референдуму;
  • прийняття відповідно до законодавства рішень щодо організації проведення референдумів та вибо­рів органів державної влади, місцевого самоврядування та Селищного голови;
  • прийняття рішень про наділення органів самоорганізації населення окремими власними повнова­женнями органів місцевого самоврядування, а також про передачу коштів, матеріально-технічних та інших ре­сурсів, необхідних для їх здійснення;
  • прийняття рішень про об’єднання в асоціації або вступ до асоціацій, інших форм добровільних об’єд­нань органів місцевого самоврядування та про вихід з них;
  • затвердження програм соціально-економічного та культурного розвитку відповідних адміністратив­но-територіальних одиниць, цільових програм з інших питань місцевого самоврядування;
  • затвердження селищного бюджету, внесення змін до нього; затвердження звіту про виконання відпо­відного бюджету;
  • встановлення місцевих податків і зборів відповідно до Податкового кодексу України;
  • утворення цільових фондів, затвердження положень про ці фонди;
  • прийняття рішень щодо здійснення місцевих запозичень;
  • прийняття рішень щодо передачі коштів з відповідного місцевого бюджету;
  • прийняття рішень щодо надання відповідно до чинного законодавства пільг по місцевих податках і зборах, а також земельному податку;
  • встановлення для підприємств, установ та організацій, що належать до комунальної власності відпо­відних територіальних громад, розміру частки прибутку, яка підлягає зарахуванню до місцевого бюджету;
  • прийняття рішень щодо відчуження відповідно до закону комунального майна; затвердження місце­вих програм приватизації, а також переліку об’єктів комунальної власності, які не підлягають приватизації; ви­значення доцільності, порядку та умов приватизації об’єктів права комунальної власності; вирішення питань про придбання в установленому законом порядку приватизованого майна, про включення до об’єктів комунальної власності майна, відчуженого у процесі приватизації, договір купівлі — продажу якого в установленому порядку розірвано або визнано недійсним, про надання у концесію об’єктів права комунальної власності, про створення, ліквідацію, реорганізацію та перепрофілювання підприємств, установ та організацій комунальної власності від­повідної територіальної громади;

Реорганізація або ліквідація навчальних закладів комунальної форми власності здійснюється за рішенням місцевої ради;

  • прийняття рішень про передачу іншим органам окремих повноважень щодо управління майном, яке належить до комунальної власності відповідної територіальної громади, визначення меж цих повноважень та умов їх здійснення;
  • створення у разі необхідності органів і служб для забезпечення здійснення з іншими суб’єктами ко­мунальної власності спільних проектів або спільного фінансування (утримання) комунальних підприємств, уста­нов та організацій, визначення повноважень цих органів (служб);
  • вирішення відповідно до законодавства питань про створення підприємствами комунальної власно­сті спільних підприємств, у тому числі з іноземними інвестиціями;
  • прийняття рішень щодо надання згоди на організацію співробітництва територіальних громад,суб’єктом якого є територіальна громада села, селища, у формах, визначених статтею 4 Закону України «Про співробітництво територіальних громад», щодо схвалення проекту договору про співробітництво та інших рішень, пов’язаних із здійсненням відповідно до зазначеного Закону співробітництва територіальних громад;
  • заслуховування звітів, пов’язаних із здійсненням відповідно до Закону України «Про співробітництво територіальних громад» співробітництва територіальних громад, суб’єктом якого є територіальна громада села, селища;
  • вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин;
  • затвердження ставок земельного податку відповідно до Податкового кодексу України;
  • вирішення відповідно до закону питань про надання дозволу на спеціальне використання природних ресурсів місцевого значення, а також про скасування такого дозволу;
  • прийняття рішень про організацію територій і об’єктів природно-заповідного фонду місцевого зна­чення та інших територій, що підлягають особливій охороні; внесення пропозицій до відповідних державних органів щодо оголошення природних та інших об’єктів, що мають екологічну, історичну, культурну або наукову цінність, пам’ятками природи, історії або культури, які охороняються законом; прийняття рішень про оголошення в місцях масового розмноження та вирощування потомства дикими тваринами «сезону тиші» з обмеженням господарської діяльності та добуванням об’єктів тваринного світу;
  • надання відповідно до законодавства згоди на розміщення на території села, селища, нових об’єктів, у тому числі місць чи об’єктів для розміщення відходів, сфера екологічного впливу діяльності яких згідно з діючими нормативами включає відповідну територію;
  • створення відповідно до закону за рахунок коштів місцевого бюджету установ з надання безоплат­ної первинної правової допомоги, призначення і звільнення керівників цих установ, залучення в установленому законом порядку фізичних чи юридичних осіб приватного права до надання безоплатної первинної правової допомоги;
  • заслуховування інформації прокурорів та керівників органів внутрішніх справ про стан законності, боротьби із злочинністю, охорони громадського порядку та результати діяльності на відповідній території;
  • прийняття рішень з питань адміністративно-територіального устрою в межах і порядку, визначених цим та іншими законами;
  • затвердження в установленому порядку місцевих містобудівних програм, генеральних планів забу­дови відповідних населених пунктів, іншої містобудівної документації;
  • затвердження договорів, укладених Селищним головою від імені ради, з питань, віднесених до її виключної компетенції;
  • встановлення відповідно до законодавства правил з питань благоустрою території населеного пунк­ту, забезпечення в ньому чистоти і порядку, торгівлі на ринках, додержання тиші в громадських місцях, за пору­шення яких передбачено адміністративну відповідальність;
  • прийняття у межах, визначених законом, рішень з питань боротьби зі стихійним лихом, епідеміями, епізоотіями, за порушення яких передбачено адміністративну відповідальність;
  • визначення територій, на яких можуть проводитися потенційно небезпечні заходи в умовах присут­ності цивільного населення за участю особового складу Збройних Сил України, інших військових формувань та правоохоронних органів з використанням озброєння і військової техніки;
  • прийняття рішень, пов’язаних із створенням спеціальних вільних та інших зон, змінами в статусі цих зон, внесення до відповідних органів пропозицій з цих питань; надання згоди на створення таких зон за ініціати­вою Президента України або Кабінету Міністрів України;
  • прийняття рішення про дострокове припинення повноважень органів територіальної самоорганізації населення у випадках, передбачених цим Законом;
  • затвердження Статуту територіальної громади;
  • затвердження відповідно до закону Положення про зміст, опис та порядок використання символіки територіальної громади;
  • прийняття рішень щодо виконання положень статей 7, 11, 12, 20, 24 Закону України «Про засади державної мовної політики»;
  • надання згоди на передачу об’єктів з державної у комунальну власність та прийняття рішень про передачу об’єктів з комунальної у державну власність, а також щодо придбання об’єктів державної власності;
  • створення відповідно до законодавства комунальної аварійно-рятувальної служби;
  • затвердження відповідно до закону Положення про помічника — консультанта депутата ради та опису посвідчення помічника — консультанта депутата ради;
  • вирішення питань у сфері поводження з небезпечними відходами відповідно до законодавства;
  • визначення на конкурсних засадах юридичних осіб, які здійснюють у межах певної території збиран­ня та перевезення побутових відходів спеціально обладнаними для цього транспортними засобами;
  • затвердження порядку переміщення на штрафні майданчики транспортних засобів, припар кованих не у спеціально відведених місцях для паркування транспортних засобів.

 

 

Секретар

Сосницької селищної ради                                            (підпис)                                                                          (П. І. Б.)

 

Повідомити про помилку

Текст, який буде відправлений редактору: