buttons buttons

У Сосниці відзначили День пам’яті та примирення

Сьогодні, 8 травня, у Сосниці відбулись заходи з нагоди відзначення Дня пам’яті та примирення. Влада селища та району, духовенство, громадськість поклали квіти та помолились біля Меморіалу Слави.

Близько 9:00 мітинг-реквієм був оголошений відкритим і с промовою виступив заступник голови районної ради Генадій Смаглюк:

Європа відзначає проголошений Генеральною Асамблеєю ООН День пам’яті та примирення, присвячені пам’яті жертв Другої світової війни. Ця нова для нас традиція жодним чином не віднімає, а навпаки доповнює і посилює традиційне державне свято – День перемоги.

Друга світова віна 1939-1945 років забрала понад 50 000 000 людських життів з усіх країн світу. Вдумайтесь в ці страшні цифри. Це набагато більше, чим населення нашої держави. І майже кожен п’ятий з них був українець. Україна понесла найбільші людські втрати, оскільки саме на її території відбулись найзапекліші бої на радянсько-німецькому фронті, під час яких гинули не лише солдати, а й мирне населення.

Ніхто і ніколи вже точно не підрахує скільки українців було винищено в часи окупації, загинуло в концтаборах на примусових роботах в Німеччині.

Сьогодні ми низько схиляємо голови в скорботі перед пам’ятаю про наших співвітчизників, яких забрала Друга світова війна.

Вшануймо загиблих хвилиною мовчання.

Пам’ять усіх захисників учасники мітингу вшанували хвилиною мовчання, після чого Генадій Смаглюк продовжив свою промову:

Дорогі друзі. В ці дні в наших серцях поєднуються два глибокі почуття: печалі за жертвами війни і водночас почуття вдячності і гордості за подвиг наших дідів і прадідів. Адже вся Україна в нелегкі воєнні роки працювала над перемогою над нацизмом. Наші співвітчизники воювали на фронтах, партизанських загонах, в лавах Рух Опору європейських країн, кували перемогу в тилу.

Багато Українців воювали в арміях країн антигітлерівських коаліціях: американській, британській, канадській та інші. Ми пишаємося тим, що наш народ зробив великий внесок у досягнення перемоги і спасіння людства від нацистського поневолення. То була і є єдина наша перемога.

Ми низько вклоняємся перед нашими ветеранами за великий подвиг, як присутнім тут на цьому святі, на цьому святому місці, так і перед тими, хто вже не зміг прийти і відзначає цей святковий день вдома.

Без їхнього подвигу не було б не сучасної Європи, ні України.

Нажаль з кожним роком лишається все менше ветеранів, що пройшли пекло війни та дожили до наших днів. Настане день, коли вони відійдуть від нас у вічність, а наш святий обов’язок не забути жорстоких років Другої світової війни, зробити все від нас залежне для збереження миру та розбудови своєї незалежної держави.

Здоров’я вам, мирного нема, добра.

Далі мітинг-реквієм продовжила ведуча, Оксана Федоренко:

Протягом попередніх 26 років Незалежна Україна відзначала «9 травня – День перемоги» за радянським зразком. Завдяки указу президента «Про заходи з відзначення у 2015 році 70-ї річниці Перемоги над нацизмом у Європі та 70-ї річниці завершення Другої світової війни», а також законом «Про увічнення перемоги над нацизмом у Другій світовій війні 1939-1945 років» Україна розпочинає нову традицію – святкування 8-го та 9-го травня, в Європейському дусі, свято перемоги, пам’яті та примирення.

Україна долучається до загальноєвропейської традиції вшанування жертв війни з використанням червоних маків. Це символ сонця, безкінечності буття й життєвої скороминущості, пишної краси, волі, гордості, сну, отрути, оберегу від нечистої сили, а також хлопця-козака, крові, смерті.

З нагоди 70-ї річниці перемоги над нацизмом запропоновано нове гасло «Пам’ятаємо. Перемагаємо».

Ми пам’ятаємо, якою страшною трагедією для українців була Друга світова війна, ми пам’ятаємо, що агресора зупинили спільними зусиллями об’єднані нації. Ми пам’ятаємо, що той, хто захищає свою землю, завжди перемагає. Ця пам’ять робить нас сильнішими, бо вона запорука неминучості нашої перемоги сьогодні.

Господи, благослови Україну. Навчи нас не продавати свою совість ні дешевого ні дорого. Захисти нас від ворогів, видимих і невидимих, що хочуть поневолити нас. Дай нам боже жити вільним життям. Дай кращу долю нашому народу, дай нам єдність мир і спокій. Господи, збережи Україну.

Мітинг реквієм, призначений Дню пам’яті і примирення оголошується закритим, опісля чого настоятель Свято-Покровського храму отець Іоанн відправив молитву у пам’ять про загиблих.

Після служби отець Іоанн звернувся до присутніх:

Христос Воскрес.

Сьогодні пам’ятний день. Велика шана, повага до тих, хто вже не з нами і до тих, хто, слава Богу, ще з нами і продовжують відзначати День перемоги. Так, дійсно,  багато недоуміння, чому восьме, дев’яте… ми ж звикли святкувати День перемоги на 9 травня, це для нас, це наше. Але ми всі знаємо, що народ є західний, східний, так само існують інші часові пояси, другий час, і так би сказати, восьмого травня було підписано акт капітуляції.

Сьогодні, що саме головне, ми святкуємо і відзначаємо День пам’яті тих, хто віддав своє життя за віру, за батьківщину, за наш народ. І ми віримо що, ті які захищали свою землю, Батьківщину, батьків, братів, сестер, вони попадають в Царство Бога, бо немає більше любові Бога до тих, хто віддає своє життя за життя інших. І в дійсності це є жертовність і ми віримо, що ті воїни, вони попадають в Царство боже, Господь в особливий спосіб дає їм це життя вічне. Там де немає плачу, де немає ридання, там де радість і життя безкінечне.

Звичайно є ті, кому не буде приємно це послухати, але це пережитки радянщини – вічний вогонь… бо ми знаємо, що вічний вогонь буває де? в аду… і там є вічний вогонь, там мучиться той, хто заслужив вічний ад і там є ось ці страждання.

Дорогі мої, церква вона завжди була проти того, щоб в сучасному віці віддавати нашим солдатам в вигляді вічного вогню. Ми повинні поминати їх не вічним вогнем, підсмажувати їх, а молитвою.

Звичайно зараз молитва дуже не актуальна для більшості людей, а просто формальність, щоб відбутися. Але молитва достойна, вона давала перемоги іншим, надихала людей, і з молитвою люди перемагали цілі війська, і це було неможливо.

Я хотів би загадати скільки було віруючих, скільки було причасників і сповіднків під час Другої світової війни, Великої вітчизняної війни, один Бог знає.

Був такий випадок про святителя Феодосія Чернігівського, ви знаєте його, великий угодник Божий. І всі знали, що там де буде святий Феодосій Чернігівський, те місто буде спасенне. Так його перевозять в тодішній Ленінград, де святитель Феодосій надихав тих людей, і це славне місто було непереможне.

Так само, дорогі мої, зараз важкі часи, так сталося, що ворог нашої держави так само плюндрує нашу землю. Але ми не можемо собі умислити, як це могло так статись. Але Бог цього не гласить, він цього не любить, і в дійсності Бог каже «Возлюби ворога своєго!».

Дай Бог, щоб Господь дарував нашому керівництву розум, благополуччя і все стане на свої місця. Дай Бог мир всім нам, людям, і дай Бог всім ветеранам хто з нами здоров’я і многая-многая літ життя, щоб ви надихали нас на шлях істинний.

Храни вас Господь.

 
 

Повідомити про помилку

Текст, який буде відправлений редактору: