У справжнього майстра і дерево говорить!

Майстра-різьбяра з Сосниці Анатолія Семенцова знає не лише Чернігівщина, а й уся країна. Його роботи прикрашають Конституційний суд України, літературно-меморіальний музей Олександра Довженка і не одну приватну колекцію. Вдома також є що показати.

Переступаючи поріг хати сосницького різьбяра Анатолія Семенцова, потрапляєш у вимір дохристиянської Київської Русі. На стінах – язичницькі боги, їм присвячена ціла кімната.

Сам майстер – член Національної спілки народних майстрів України та лауреат Всесоюзного фестивалю з художнього різьблення (за часів Радянського Союзу).

Найбільше цікавить майстра період дохристиянської Київської Русі. Чоловік розповідає, народився на Коропщині, в невеличкому хуторі серед лісу, а тому зв’язок із природою, як і для язичників, для нього надважливий.

Великим авторитетом у шкільні роки для нього була перша вчителька Софія Артемівна. Саме вона вперше звернула увагу на талант хлопця, коли побачила, що на кожному стовбурі від школи до дому Анатолій повирізав чудернацькі зображення. Правда, тоді вчителька зауважила: «Дерева від тебе плачуть, Толю». Адже малий ще не розумів, що шкодить живому організму. Проте тепер у вправних руках майстра деревина не плаче, а щасливо усміхається і світиться, пробуджуючись до нового життя.

Коли батько повернувся з шахт Донбасу, почав теслярувати. Зимовими вечорами він майстрував на замовлення різні знаряддя праці, хто що попросить.

«Мене заворожували оті золоті стружечки, духмяний запах лісу, таємничість і незвіданість»

Тож і хлопець взявся до роботи. Спочатку це були дитячі іграшки: пістолети, шаблі, солдатики. Згодом це заняття з дитячого захоплення переросло у щось більше. Мабуть, тому після закінчення школи перед юним Анатолієм не було такої знайомої для більшості абітурієнтів проблеми – куди ж вступати, що робити далі. Продовжив він своє навчання вже у Косові на Івано-Франківщині у технікумі народних художніх промислів ім. В.І. Касіяна. А далі – доросле життя.

Повернувся на Чернігівщину, працював у с. Іваниця Ічнянського району майстром у цеху художнього розпису, потім оформлювачем Сосницького міжгосподарського лісгоспу і методистом із народознавства у Коропському центрі дитячої творчості. Нині Анатолій Семенцов живе у Сосниці.

Працює майстер переважно з деревом, інколи з глиною. Навіть самотужки змайстрував удома піч для випалювання керамічних оберегів.

У доробку митця багато дерев’яних композицій об’ємного і плоского рельєфу різної тематики, а ще численні скульптурні роботи.

Важливе місце серед його робіт посідає пантеон слов’янських богів, виконаних у техніці високого рельєфу – могутній Перун (бог грому і блискавки), Сварог (бог живого вогню), Велес (бог скотарства, багатства, покровитель мистецтв), Купала (богиня теплої літньої води, кохання), Коляда (богиня неба, мати Сонця).

У кожну свою роботу майстер вкладає власну енергетику, а тому йому не хочеться, аби картини потрапляли в погані руки. З цієї причини частіше співпрацює з музеями. Витвори Анатолія Семенцова можна побачити в художніх музеях Чернігова, Києва, Луганська. І, звісно, роботи земляка зберігає Сосницький музей Довженка.

Анатолій Петрович вважає себе щасливою людиною, оскільки, незважаючи на всілякі труднощі, у нього прекрасна родина і улюблена справа, які додають сил і життєвої наснаги.

Цьогоріч майстер узяв творчу паузу, на замовлення не працює. Утім, творити не припиняє, але тільки для душі.

За матеріалами cheline.com.ua та gorod.cn.ua

Повідомити про помилку

Текст, який буде відправлений редактору: