Довженко Олександр Петрович

Ім’я:  Довженко Олександр Петрович

Дата народження: 10 вересня 1894

Дата смерті: 25 листопада 1956

Місце народження: смт Сосниця

Громадянство: Російська імперія, УНР, СРСР

Діяльність: письменник, режисер, кінодраматург, художник, акторпрозаїк, поет, драматург, публіцист

Біографія

Народився 10 вересня 1894 в с. В’юнище на Чернігівщині у селянській родині.

Навчався у Сосницькій початковій школі. З 1911 року навчався у Глухівському вчительському інституті.

Після закінчення інституту у 1914 учителював у Житомирі, Києві.

У 1917 вступив до Київського комерційного інституту на економічний факультет.

Захопившись революцією, служить у петлюрівській армії. За це у 1919 засудили його до ув’язнення в концтаборах. Однак його врятували.

У 1920р. приєднався до КП(б)У, з якої згодом виключений.

У 1921р. направили за кордон на дипломатичну службу (Варшава, Париж, Лондон).

У 1922-1923рр. живе у Берліні, обіймає посаду секретаря генконсульства УСРР у Німеччині.

1923 року повернувся до Харкова, почав працювати художником-ілюстратором гозети «Вісті ВУЦВК» та каракатуристом. Відвідує засідання «Гарту», невдовзі стає співзасновником ВАПЛІТЕ.

Згодом через ВАПЛІТЕ зближується з ВУФКУ, але у Харкові у той час єдиним драматичним мистецтвом був театр, а Довженка театр не цікавив.

З 1925 року р. стажист по агітфільму «Червона Армія».

У 1926 переїздить до Одеси закінчувати фільм, де разом з Юрієм Яновським працює режисером на кінофабриці. У 1926р. створив за своїми сценаріями перші фільми «Вася-реформатор» і «Ягідка кохання».

Перший серйозний успіх прийшов у 1929 році після виходу на екрани фільму «Звенигора». «Звенигора» була сенсацією 1928 року, але водночас це був початок особистої трагедії Довженка — за цю стрічку, та згодом за фільм «Земля» його будуть постійно звинувачувати у буржуазному націоналізмі.

У 1930р. одружується з акторкою Юлією Солнцевою.

Він створив «Землю» (1932) і повіз показувати фільм в Європу, у 1958 році кінокритика назвали «Землю» одним з 12 найкращих фільмів всіх часів і народів.

Зняв фільм «Іван» — найспірніший фільм Довженка (на тему індустріалізації, яку запропонувало йому керівництво «Українафільм»), який відняв у нього більше року життя.

У 1933р. переїздить до Москви, а потім на Далекий Схід.

У 1935р. нагороджують орденом Леніна.

На початку війни потрапляє в Уфу та до Ашхабаду. Іде добровольцем на війну, як кореспондент газети «Красная армия».

У 1943р. завершує кіноповість «Україна в огні», яку Сталін заборонив. До останніх днів живе в Москві, працює на «Мосфільмі».

25 листопада 1956р. помер у Москві.

Твори

• оповідання «Воля до життя»
• кіноповість «Зачарована Десна»
• кіноповість «Земля» (сценарій втрачено, спогади про сценарій і фільм)
• оповідання «Мати»
• оповідання «Ніч перед боєм»
• кіноповість «Повість полум’яних літ»
• Нащадки запорожців (драматична поема)
• кіноповість «Україна в огні»
• кіноповість «Поема про море»
• кіноповість «Антарктида»
• кіноповість «Арсенал»
• кіноповість «Щорс»
• кіноповість «Мічурін»
• п’єса «Життя в цвіту»
• «Щоденник» (1941-56)
• Оповідання «Сон» та інші