Ім’я: Костирко Петро Федорович
Дата народження: 14 лютого 1897 р
Місце народження: с. Лави
Громадянство: СРСР
Освіта: Київський художній інститут
Діяльність: архітектор
Біографія
Петро Федорович Костирко — український архітектор, народився 2 (14) лютого 1897 року в селі Лави, Сосницького району, Чернігівської області.
Народився 2 (14 лютого) 1897 в багатому козацькому селі Лави (тепер Сосницького району Чернігівської області). У 1930 закінчив Київський художній інститут. Був учнем П. Альошина, О. Вербицького та В. Кричевського.
З 1936 року викладач Київського художнього інституту, пізніше директор Київського будівельного інституту; з 1963 року професор Київського художнього інституту. Серед учнів: Л. Прибєга, В. Кішкань.
Помер в Києві 14 лютого 1982 року. Похований на Байковому кладовищі.
Споруди
- Перша ТЕЦ у Києві, зараз Теплоелектроцентраль № 3 (у вспівавторстві з Кричевським, 1931–1936)
- житловий будинок письменників «Роліт» на вулиці Леніна в Києві (1931–1934)
- Канівський музей-заповідник Т. Г. Шевченка (в співавторстві з Кричевським, 1936–1938).
Реконструкції
- будинок історико-краєзнавчого музею (колишнє земство) в Полтаві (1960);
- будинок міськради в Києві;
- архітектурна частина надмогильних пам’ятників — архітектору О. Вербицькому (1960), письменникові Ю. Яновському (1961) в Києві (обидва — з скульптором І. Макогоном);
- пам’ятник П. Запорожцю в Білій Церкві (скульптор І. Кавалерідзе, 1971).