Ганна Кузьменко – заслужена працівниця культури України, яка довгий час очолювала народний аматорський фольклорний колектив «Криниці»

У межах проєкту «Відомі постаті становлення та розвитку аматорського мистецтва на Чернігівщині» пропонуємо до вашої уваги розповідь про заслуженого працівника культури України Ганну Кузьменко, яка довгий час очолювала народний аматорський фольклорний колектив Сосницького будинку культури «Криниці».

Немає краще тих традицій,

Що йдуть від роду і до роду.

Красива пісня українська,

І в ній живе душа народу.

Щоб зрозуміти душу українця, треба послухати українські пісні. У них – і глибока зажура, як журавлиний клекіт, і незрівнянна радість, як весняна молода повінь. Серед таких пісень у селі Кладьківка Куликівського району Чернігівської області народилася Ганна Кузьменко. Пізніше сім’я переїхала до села Дрімайлівка цього ж району, де Ганна закінчила школу.

З народження Ганна Іванівна чула українські пісні, бо мама і весь її співучий рід знали багато народних пісень та гарно співали. Батько грав на гармошці. Тому, закінчивши школу, без довгих роздумів дівчина вступила до Ніжинського училища культури на вокально-хоровий відділ.

Після закінчення училища в 1977 році Ганна Іванівна була зарахована керівницею хорового колективу Сосницького районного будинку культури. Працювала також з хоровими колективами сільських клубних установ, з вокальними колективами організацій райцентру. Незвичайна любов до української пісні завжди жила і живе в серці пані Ганни. Чудово та щиро сказав Олександр Довженко: «Українська пісня! Хто не був зачарований нею? Хто не згадує її, як своє чисте прозоре дитинство, свою горду юність, своє бажання бути красивим і ніжним, сильним і хоробрим? Українська пісня – це бездонна душа українського народу, це його слава».

У 1980 році був створений колектив «Криниці». Вагомий внесок у відродження української пісні зробив заслужений працівник України Василь Полевик. Його покликання – це пісня, і саме вона стала справою життя Василя Івановича. Він сприяв створенню та роботі фольклорного колективу «Криниці». Секрет і запорука успіху колективу – його учасники: талановиті, колоритні, чарівні і водночас дуже прості. Вони – справжні носії та зберігачі української пісні. Коли створювалися «Криниці» це був час сподівань та мрій, і учасники колективу достойно втілюють у життя всі ці мрії та сподівання. Криничани співають весело, гарно, завзято, бо всі вони талановиті, позитивні.

«Зі щирою подякою згадую своїх старших колег, які завжди допомагали і у яких я навчалася. Це І. Плитник, Г. Штигайло, В. Мокрениця, В. Супрун, О. Лукаш, Л. Тищенко, О. Плитник. Молодші мої колеги не менш талановиті – В. Жабко, Ж. Труба, І. Богдан. Вони – не тільки учасники колективу «Криниці». Я завжди відчувала їхню підтримку. Творча дружба поєднує мене з талановитим музикантом, композитором, поетом В. Чернявським», – розповідає Ганна Іванівна.

У 1992 році колектив став учасником 26-го Міжнародного фестивалю з фольклору, який відбувся в Хорватії. Наприкінці цього ж року колективу було присвоєно звання «Народний аматорський». Колектив «Криниці» – учасник республіканських та регіональних фестивалів. Неодноразово представляв своє мистецтво за межами України. Став лауреатом обласної премії імені Григорія Верьовки та літературно-мистецької премії імені Дмитра Луценка. У 2004 році за вагомий внесок у розвиток та збереження української пісні Ганні Кузьменко було присвоєне звання «Заслужений працівник культури України». Також у 2009 році за відродження та розвиток автентичного фольклору Чернігівщини Ганна Іванівна нагороджена обласною премією імені Василя Полевика.

«Я люблю пісню, люблю співати. Мені здається, що Господь подарував мені цю перлину, щоб дарувати людям радість, прагнення не тільки співати, а й поширювати і дарувати людям безцінне надбання народу – нашу рідну пісню», – каже Ганна Іванівна.

Для мене пісня наче поклик долі,

Моє натхнення, дум стрімких політ.

Я йду із нею по життєвім полі

Й не зраджу їй до скону своїх літ.