Минає перша річниця з дня загибелі захисника України Андрія Гурбика

Народився Андрій 22 листопада 1972 року у Ляшківцях. Проживав у Кудрівці, навчався у місцевій школі.

Після школи навчається в Бахмачі на водія вантажних транспортних засобів, автослюсаря. Далі в житті техніка стає його пристрастю, його захопленням. Буквально з нічого міг скласти мотоцикл чи щось іще.

В 1995 році Андрій створює сім’ю. У них з дружиною Ларисою зростають двоє синів – Владислав та Максим. Андрій був дуже добрим батьком, люблячим чоловіком і прекрасним сім’янином. Своїх хлопців він вчив всьому, що вмів сам. А своїми руками він вмів зробити все на світі: і відремонтувати будь яку техніку, і збудувати, і полагодити щось в домі чи на подвір’ї. Андрій ніколи не відмовляв в допомозі тим хто її потребував.

Після повномасштабного вторгнення, у грудні 2022 року, був мобілізований до лав ЗСУ. Служив на посаді водія-слюсаря ремонтного відділення бронетанкової техніки.

Загинув 3 січня 2024 року під час бойових дій у Запорізькій області. Похований у Кудрівці.

🎖 Нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно).

Вічна пам'ять і слава нашому Герою! 🇺🇦