Перша річниця з дня загибелі нашого земляка, захисника України Павла Крука

Народився Паша 10 липня 1993 року в селі Лави. Тут навчався у Лавській  загально- освітній школі І-ІІ ступенів, яку закінчив у 2009 році. Далі було навчання  у Чернігівському промислово-економічному коледжі Київського національного університету технологій та дизайну за спеціальністю «Монтаж і експлуатація електроустаткування підприємств і споруд» та  «технік-електрик». Який він закінчив  у 2013 році.

Паша був спокійним, лагідним хлопцем, завжди приходив на допомогу. Дуже любив своїх батьків: тата, маму. Був дуже гарним братом. У них з братом Іваном були дуже теплі братерські відносини. І коли у 2016 році помер їх тато, а в 2022 році не стало і мами, хлопці залишились вдвох на цілому світі. Не було у них більше рідних. Вони підтримували один одного у різних життєвих ситуаціях. Росли брати як і багато простих сільських хлопців: вміли  працювати по господарству, дуже любили ліс , річку, рідну Поліську землю.  

Павло з 2016 року присвятив своє життя військовій професії. Проходив військову службу за контрактом у Національній гвардії України у складі в/ч 3030.

Він підписав контракт і  з 01 листопада 2016 по 25 січня 2022 року служив  на посадах стрільця, стрільця-кулеметника та командира відділення.

За зразкову військову службу та високі показники у службовій діяльності сержант Павло Крук неодноразово нагороджувався Грамотами та Подяками командуванням бригади, батальйону та частини. Проходив навчання в Польщі та Румунії.

Побратими відгукувались про нього, як про дуже порядного і хорошого командира.

 Павло мав високий рівень мотивації до військової служби та професійного самовдосконалення. Був вірний військовій присязі. Він був справжнім патріотом України. І тому коли закінчився його другий контракт, коли окупанти пішли повномасштабною війною на нашу землю,  Паша добровільно  знову вступає до лав ЗСУ. Він обирає 3-тю окрему штурмову бригаду, 2-й механізований батальйон.

Загострене почуття справедливості і любов до рідної землі не дозволили Павлу ховатись за спинами інших чи сидіти вдома у запічку тоді,  коли ворог плюндрує нашу землю, намагається втоптати в багнюку наші свободу і гідність.

Павло проходив військову службу за контрактом у складі в/ч А4638 з на посаді стрільця-снайпера 2 механізованого відділення 1 механізованого взводу 3 механізованої роти 2 механізованого батальйону військової частини А4638.

Загинув Павло Крук 20 червня 2024 року внаслідок бойових дій під час виконання бойового завдання в районі  населеного пункту Сергіївка Сватівського району Луганської області.

Пашу поховали  на кладовищі у його рідному селі Лави.

Указом Президента України Володимира Зеленського №35/2025 від 16 січня 2025 року за особисту мужність, виявлену у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, самовіддане виконання військового обов’язку сержант Павло Крук нагороджений орденом «За мужність» 3 ступеня посмертно.