Подоляко Сергій Володимирович

Сергій Володимирович Подоляко народився 13 травня 1977 року у мальовничому селі Мезин. У 1992 році закінчив місцеву неповну середню школу, після чого продовжив навчання у Дніпродзержинському технікумі фізичної культури. Військову службу проходив у 1995–1996 роках, а у 2003 році здобув вищу освіту у Сумському державному університеті імені А. С. Макаренка.

Після навчання Сергій працював вчителем фізичної культури та вихователем у Краснохутірській школі-інтернаті, пізніше — у фермерському господарстві «Інтер-Агро-База» в Сосниці. У всіх справах був відповідальним,  добрим, уважним до людей. Його знали як щиру, працьовиту, доброзичливу людину, яка завжди прийде на допомогу.

Із початком повномасштабного вторгнення Сергій без вагань став на захист України. У травні 2022 року його було мобілізовано. Служив на посаді стрільця-санітара, гідно виконував свій військовий обов’язок, був відданим побратимом і справжнім патріотом.

У короткі хвилини відпочинку Сергій знаходив спокій у книзі — часто читав «Кобзар» Тараса Шевченка. Коли ситуація на фронті загострилася, він надіслав книгу додому синові, кажучи, що не може допустити, аби з нею щось трапилось. Цей вчинок став символом його душевної чистоти, любові до рідного слова і до України.

9 липня 2025 року  під час виконання бойового завдання на Донеччині  Сергій Подоляко загинув. Він мужньо боронив Україну до останнього подиху.

У Сергія залишилися мати, син, сестра та дружина.

Побратими згадують його як справжнього воїна, вірного товариша і людину з великим серцем, що любила свою країну понад усе.

Смерть забрала Героя, але пам’ять про Сергія Подоляка житиме вічно — у серцях рідних, друзів, побратимів і всіх, хто знав його як світлу, чесну та віддану людину.