У Чорнотичах вшанували пам'ять загиблих воїнів, які мужньо захищали рідну землю від ворога
🕯 Сьогодні у Чорнотичах вшанували пам'ять загиблих воїнів, які мужньо захищали рідну землю від ворога.
🇺🇦 КУЦЬ Віталій Петрович, полковник, старший офіцер відділу ракетних військ і артилерії військової частини А2022
🇺🇦 ШВЕД Генадій Леонідович, прапорщик Збройних сил України
Ці мужні чоловіки мали професію військових та вже були на заслуженому відпочинку. Однак з перших днів повномасштабного вторгнення взяли до рук зброю і стали на захист України.
Вічна пам'ять і слава Героям! 🇺🇦
🎖 КУЦЬ Віталій Петрович
Віталій Куць народився 23 січня 1966 року у с. Чорнотичі. Закінчивши 10 класів Чорнотицької школи він поступив у Саратовське вище артилерійське військове училище. Після закінчення навчання Віталія направили на службу до Молдавії.
Пропрацювавши у Молдавії і зарекомендувавши себе, як хорошого спеціаліста у своїй справі, йому запропонували роботу у декількох містах колишнього СРСР. Так як він був патріотом – вирішив залишитись в Україні, обравши м. Конотоп, Сумської області.
Служивши і працюючи Віталій йде далі навчатися до військової академії у м. Київ. Після 2 років академії отримав звання підполковника та був направлений до Білої Церкви. Там він і служив, доки не вийшов на пенсію.
Одружився Віталій у 1990 році зі Світланою. Вона їздила всюди з чоловіком. У них народилося двоє дітей, син – Петро і донька – Аня. Син, як і батько – військовий.
23 вересня 2016 року Віталій був мобілізований і знову призваний до лав ЗСУ. З того часу він знаходився у зоні АТО, де його і застало повномасштабне вторгнення.
😭 Виконуючи бойове завдання, 11 березня 2022 року, чоловік загинув. Поховали Героя у м. Біла Церква.
🎖 ШВЕД Генадій Леонідович
Генадій Швед народився 16 травня 1975 року у с. Наталівка, Херсонської області. Коли Гені було 3 місяці – сім’я переїхала у с. Чорнотичі, на батьківщину мами. Тут він пішов до школи.
Після закінчення 9 класів почав навчатися у Щорському професійному училищі на столяра. Коли прийшов час йти до армії – Гена, не вагаючись, пішов служити. Проходив службу у м. Артемівськ в танкових військах. Через рік Генадія перевели у Бердичів, де він навчатися на прапорщика. Далі служив по контракту, а 2017 року був у зоні АТО.
1998 році Генадій одружився. З дружиною Наталією народили дочку Марину. Сім’я жила у с. Киїнка, Чернігівського району. Пізніше вони з дружиною розійшлися і Генадій переїхав до Чернігова. Та доля знову йому посміхнулася і він зустрів дівчину Віру, з якою згодом одружився. Сім’я переїхала у с. Олександрівка, де вони побудували будинок. У них народилися дві доньки, Вікторія і Софія.
Коли почалося повномасштабне вторгнення Генадій був на заслуженому відпочинку. Однак не зміг сидіти вдома, коли російські війська окупували Чернігів, та пішов до лав ЗСУ.
😭 Непревеликий жаль 27 лютого 2022 року Генадій, захищаючи Чернігів, загинув отримавши осколкове поранення. Поховали Героя на кладовищі у с. Олександрівка.