Як відзначили 130-річчя від дня народження Олександра Довженка у Сосниці

10 вересня, світова спільнота мала нагоду згадати всесвітньо відомого кіномитця Олександра Довженка, уродженця Чернігівщини. Адже на цей день припадала 130-та річниця від дня його народження.

Зрозуміло, що Чернігівщина не змогла залишитися осторонь цієї вагомої події. Тим паче, Сосницький літературно-меморіальний музей О.П.Довженка, в якому відбулися урочисті заходи.

Як усе минуло – розповіла Ольга Ярмуш, в.о. директора музею.

📌 Пані Ольго, інформація, які заходи були, вже в загальному доступі. А на вашу думку, що найбільше вразило, вдалося найкраще?

Найперше, мабуть, треба відзначити програму, яку підготував Департамент культури і туризму Чернігівської обласної адміністрації. Вони дуже ретельно підійшли до святкування й організували його на високому рівні. Все «крутилося» довкола імені Довженка. Була концертна програма народного хору, що виконував пісні, які співали на батьківщині Довженка.

Мабуть, уперше покладання квітів відбувалося під пісню «Чуєш, брате мій…». Це пісня, під яку Олександра Довженка проводжали в останню путь. Її свого часу виконував Іван Козловський. А нині в хоровому виконанні вона дуже щемливо прозвучала.

Була вистава «Зачарована Десна» Чернігівського молодіжного театру. Актори зіграли пречудово, їхня професійна робота захоплювала. А в кінозалі музею відбувся перегляд фільму «Загибель богів».

📌 Чи зросла в суспільстві цікавість до постаті Довженка, зважаючи на нинішній ювілейний рік?

У нас цього року дуже посилений інтерес до постаті Олександра Довженка. Останній місяць нам часто телефонували люди з різних куточків Чернігівщини, питали, чи будуть якісь заходи, коли будуть, що саме. І от учора приїхали дітки з Гончарівського. Вони не злякалися повітряних тривог і дороги в глибину півночі. Були гості з різних куточків Чернігівщини, викладачі з Глухова, який постійно під обстрілами, викладачі з Чернігова. Я думаю, що були й люди з інших міст, зокрема з Городні. Довженківський день таки об’єднав людей.

Приїжджала з Києва дуже висока делегація: голова Національної спілки кінематографістів Сергій Борденюк. Він – новопризначений керівник із амбітними планами на розбудову спілки, і задуми він починає потихеньку втілювати. Був довженкознавець Сергій Тримбач, добре знаний в Україні і за її межами. Був режисер і віцепрезидент Національної академії мистецтв, лауреат Держпремії імені Олександра Довженка Олесь Санін, а також інші видатні люди: кінознавиця Олена Парфенюк, кіноактор Олександр Ігнатуша, кінорежисер, поет, заслужений діяч мистецтв України Станіслав Чернілевський, представники Держкіно.

📌 Які майстеркласи у вас відбувалися?

Майстри дуже зацікавили наших гостей, біля них постійно хтось крутився. Вони були і з обласного центру народної творчості, і наші місцеві. Робили гончарні вироби, плетіння на берду було й інші активності. Працювали фотозони.

Було багато людей на садибі, і за що особливо дякували – то це за враження.

Люди скучили за такими гарними безпосередніми зустрічами.

📌 Чи буде продовження активностей після учорашнього дійства?

Нещодавно ми виходимо на zoom-зв’язок із Київським університетом імені Гетьмана, який колись був Комерційним інститутом і в якому свого часу навчався Олександр Довженко. Цей заклад підтримує свій статус вишу, в якому вчився Олександр Довженко. Щоправда, він його не закінчив, а провчився 3-4 роки.

Тож нас запросили на zoom-конференцію за участі викладачів і студентів цього закладу. Ще хочемо спільно з громадою, з кінотеатром імені Олександра Довженка в Сосниці провести покази фільмів Олександра Довженка. Відібрали три найцікавіші, на нашу думку, картини, які будемо презентувати й обговорювати.

Нам дуже приємно, що Довженко цікавий сучасникам. Будемо сподіватися, що він буде ще більш визнаним в Україні. Бо, як каже Сергій Тримбач, Довженка знають краще за кордоном, аніж у самій Україні.

Адже Довженко – це творець українського поетичного кіно і взагалі засновник, можна сказати, кіно як такого. Хоча і до нього кіно було, але після Довженка воно стало інакшим. Очевидно, сплеск цікавості до постаті Довженка пов’язаний із тим, що відбувається пробудження національної свідомості й люди повертаються до своїх героїв і вчаться цінувати саме своїх митців, не озираючись на те, що хтось колись раніше розказував, що десь є краще, що в нас немає талановитих.

📌 Зважаючи на нинішні реалії, чим ще запам’ятався цей день?

За весь день у нас не було жодної тривоги. Хоча останніми днями тривоги були кожні 15 хвилин. Дякувати Богу, що він нам дав можливість зібрати на нашій території людей, зокрема багато діток було. І всі заходи в нас відбулися без тривог.

Джерело: портал «Челайн»

Ірина Осташко